У Варшаві вшанували пам’ять Героїв Крут

29 січня посол України Василь Боднар разом із українською громадою та працівниками Посольства вшанували пам’ять героїв бою під Крутами на Православному цвинтарі на Волі у Варшаві.

Про це повідомили у посольстві України в Польщі.

Під час виступу Василь Боднар провів паралель між подіями 29 січня 1918 року та сучасною російською агресією. Він наголосив, що воїни УНР, стримуючи чисельно більшу більшовицьку армію, дали Києву критично важливий час.

Особливу увагу під час заходу приділили постаті Якова Рябоконя-Розанова – сотника УНР та учасника бою під Крутами, якому вдалося вивести свій підрозділ без втрат. Його могила розташована саме на цьому цвинтарі у Варшаві.

Також згадали подвиг гімназистів із Перемишля – Івана Скорокевича та Григорія Пипського, які перед розстрілом співали гімн України. Їхні могили розташовані на Аскольдовій могилі в Києві.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.