"Історична правда" скасовує можливість коментувати публікації

Протягом останнього часу в коментарях до публікацій активізувалися анонімні дописувачі, щирість намірів яких викликала сумніви, а зміст дописів – обурення читачів.

Функція коментування, як спосіб вільного обміну думками була перетворена зловмисниками на зловживання мовою ненависті та просування світу пост-правди.

Певні технічні особливості сайту не дозволяють автоматично  відслідковувати появу нових коментарів подібного змісту.

Для цього потрібний модератор, який мав би "вручну" відслідковувати появу подібних коментарів.

З низки технічних і фінансових причин це не видається ефективним розв’язанням проблеми.

Це було дуже складне етичне рішення. Редакція проекту "Історична правда" скасовує можливість коментувати публікації нашого сайту.

"Історична правда" лишається відкритим майданчиком для всіх компетентних точок зору і думок. Але ми також закликаємо дискутувати навколо минулого не через анонімні акаунти, а відкрито, від свого імені, щоб кожний читач міг сформувати думку про репутацію дописувача.

Ми продовжуємо спілкуватися з нашими читачами за допомогою редакційної пошти istpravda@gmail.com  та на сторінках в соціальних мережах "Історична правда" та "Историческая правда на русском языке".

Сподіваємося на розуміння, довіру і підтримку наших читачів. 

Докладніше - в розділі ПРО ПРОЕКТ

Теми

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?