Історія творця легендарної "Катюші", якого розстріляв НКВД

Трохи цікавої історії: 11 січня була річниця розстрілу Георгія Лангемака. Одного з творців легендарної установки залпового вогню “Катюша”. Саме Лангемак винайшов реактивні снаряди до неї.

 
Колаж: milnavigator

Лангемака розстріляли у 1938 році за "врєдітельство". Чомусь адепти культу "велікай пабєди" не люблять про це згадувати і не носять його портрети на ходах "вєлікай пабєди".

Ось такий парадокс. Самій "Катюші" ставлять пам'ятники, а творець її – "враг народа", якого товариш Сталін "правільна расстрєлял".

Лангемак – наш земляк. Він народився в Старобільську Луганської області. Але оскільки творець "Катюші" не входив в число "правільних дєдов", до недавнього часу на просторах колишнього СРСР не існувало ні його пам'ятників, ні вулиць його імені.

Тільки в 2016 році при перейменуванні вулиць в Старобільську одну з декомунізованих вулиць назвали на честь Георгія Лангемака.

Так-так, ось ті самі "фашисти-бандеравци" згадали про творця "Катюші" і увічнили його ім'я. А "антифашисти", які б'ються в морокобісних припадках кожне 9 травня, чомусь не увічнили.

Упевнений, що всі ці любителі докоряти "дєди ваєвалі" навіть прізвища такого не чули і вважають, що Сталін особисто "Катюшу" винайшов.

Арештантське фото Георгія Лангемака
Арештантське фото Георгія Лангемака

Культ "Катюші" теж має вкрай цікаву історію. Вважається, що місцем першого бойового застосування "Катюші" було місто Рудня в Смоленській області.

14 липня 1941 батарея під командуванням І. А. Флерова завдала удару по Базарній площі цього міста. Тобто, перший залп радянської реактивної установки залпового вогню припав по радянському базару.

Даних про загиблих я не знайшов, зрозуміло, що їх швидше за все засекретили. Але снаряди, як відомо, не розбирають, хто німець і хто росіянин. Так що наслідки першого застосування "Катюш" по центру міста уявити собі нескладно.

До речі, на честь обстрілу власного міста в Рудні в 1967 році встановили пам'ятник "Катюші". А жителі цього міста до цих пір регулярно святкують ювілей цієї події.

Місто Рудня в Смоленській області
Місто Рудня в Смоленській області, РФ

Найсмішніше, що ці ж люди критикують українську армію за "абстрєли гарадов Донбасса".

Микола Бандрівський: Акція "Буря"

На світлині - полковник Армії Крайової Владислав Філіпковський, бійці якого наприкінці липня 1944 року без суду і слідства розстріляли у Львові понад півтори сотні українців. Розстріляли лише за те, що вони були українцями.

Олексій Мустафін: Привіт із 1581 року. Суспільний договір як підстава незалежності

"Акт про урочисте зречення" 1581 року, який починається незвично грайливим (а може й навпаки напрочуд сучасним) зверненням "привіт (салют!) усім, хто це побачить" має справді фундаментальне значення для історії Нідерландів. Та й не лише Нідерландів. На згадку про нього створили навіть спеціальну премію. 26 липня 2022 року - рівно три роки тому - нею нагородили й Володимира Зеленського.

Віталій Скальський: У пошуках крутянця Андрія Соколовського

Ім’я Андрія Соколовського довгий час лишалося тінню серед героїв Крут. Хто він? Звідки? Чи залишив по собі хоч слід? Через 125 років після його народження ми, нарешті, спрямовуємо софіти нашої пам’яті та вдячності гімназисту, який сміливо, у свої неповні 18 років, став до бою проти російських загарбників.

Олег Пустовгар: Спогади полтавців про "чорний вівторок" як урок історії

30 років тому, 18 липня 1995 року, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП).