Пам’ять про трагедію не може бути приватизовано

Звернення Ініціативної групи “Першого грудня” щодо небезпек, пов’язаних із реалізацією приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” .

 

3-го вересня 2020 року у газеті "День" було опубліковано Звернення українських євреїв до громадянського суспільства в Україні.

Підписанти листа звертали увагу української громадськості на небезпеки, пов'язані з реалізацією приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ). Як стверджують автори звернення, "цей проект запропоновано та фінансується російськими мільярдерами". Тому є небезпека, що він "стане потужним знаряддям російської пропаганди".

Ще раніше, у травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики, політики, дипломати, філософи, освітяни, науковці, журналісти, митці, громадські діячі.

У ньому також було звернено увагу на те, що МЦГБЯ створено "з ініціативи та коштом російських бізнесменів" – а це є вкрай тривожним фактом у часи військової та гібридної агресії Росії проти України.

Ми, представники Ініціативної групи Першого грудня, поділяємо занепокоєння авторів Звернення українських євреїв. Ми також підписали Звернення української культурної та наукової спільноти і поділяємо його зміст.

Ми вважаємо, що проєкт, у якому є гроші російських мільярдерів, у час війни, яку веде Росія проти України, не може вважатися безстороннім.

Ми також вважаємо, що культура та політика пам'яті є невіддільною частиною суверенітету та суб'єктності України. Суверенітет і суб'єктність залежать не тільки від того, наскільки добре захищаються кордони країни. А й від того, чи здатна вона захищати свій культурний та інформаційний простір. 

На жаль, сьогодні Україна є мішенню як військової, так і інформаційної агресії з боку Російської Федерації. Елементами цієї агресії є різноманітні спроби нав'язати Україні:

  • політичний устрій (зокрема, зміни до Конституції, "особливий статус", федералізацію і т.д.),
  • інформаційний порядок денний (через роботу цілої мережі проросійських "медіа", зокрема телеканалів, сайтів, телеграм-каналів, троль-армій)
  • культурно-історичну пам'ять (зокрема, через поширення російських версій подій Другої світової війни)

Україна, як і кожна суверенна держава, не може допустити, аби хтось інший – а тим більше держава-агресор або бізнес, пов'язаний з державою-агресором – втручався в її суверенітет та вирішував замість неї, які кордони їй мати, яку конституцію приймати, який політико-адміністративний устрій вона матиме та яку культурно-історичну пам'ять формуватиме.

Ми знаємо, що окрім проєкту Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Україні ще з серпня 2015 року розпочався проєкт концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, що її підготували українські історики за дорученням Кабінету Міністрів України.

Він може бути відкритим до інших партнерів, зокрема й для приватної спонсорської участі ззовні – але саме він має бути центром меморіалізації трагедій Другої світової війни, зокрема трагедії Бабиного яру та інших трагічних подій Голокосту в Україні.

Пам'ять про трагедію не може бути приватизовано. Тому реалізація приватного проєкту, у якому є гроші російських мільярдерів, без контролю з боку держави, єврейської спільноти в Україні, українського гуманітарно-історичного середовища, ми вважаємо порушенням культурно-історичної суб'єктності України – так само, як незаконна анексія Криму Росією та війна на Донбасі є порушеннями її політичного суверенітету.

Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Ми закликаємо українське суспільство проявити свою небайдужість до цієї проблеми. Це частина нашої української історії і традиції, що є основою сучасної української політичної нації. Це є також основою культури пам'яті нашого суспільства.

Ми будемо невтомно звертатися до всіх відповідальних за політику пам'яті посадовців з вимогою дотримуватися державного інтересу у цьому питанні та всіх інших рішеннях.


Олександра Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?