Заява УНРади про відзначення 22 січня Дня Незалежності і Соборності України

Українська Національна Рада пропонує відзначати 22 січня на державному рівні як День Незалежності і Соборності України.

22 січня 2021 року виповнюється 102 роки з дня проголошення Соборності України 22 січня 1919 року. Ця знаменна подія в нашій історії сталася завдяки проголошенню 22 січня 1918 року IV-го Універсалу Центральної Ради про Незалежність Української держави – Української Народної Республіки, яка стала "самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу".

До проголошення Акту Соборності Україна вже рік була незалежною державою, визнаною у світі! Без проголошення Незалежності не було б проголошення Соборності!

Українська Національна Рада пропонує відзначати 22 січня на державному рівні як День Незалежності і Соборності України.

Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав'юк також наголошував:
"В історії України золотими літерами записані дати 22 січня 1918 і 1919 років".

30 червня 1941 року була спроба відновлення незалежної Української держави, яка остаточно відродилась 24 серпня 1991 року.

Дату 24 серпня потрібно відзначати як День Національного відродження.

Пам'ятаймо, що після проголошення IV-го Універсалу Центральної Ради Українську Народну Республіку визнали 42 країни світу (в тому числі – більшовицька Росія), в яких були відкриті дипломатичні представництва УНР.

Внаслідок віроломної російсько-більшовицької агресії і окупації Українська держава була поневолена Росією аж до 1991 року.
Якби українці пам'ятали про першу окупацію України Росією в 1918-1920 р.р., тоді б не було потреби через 100 років знову захищати Україну від того ж московського окупанта.

Сучасна держава Україна – правонаступниця Української Народної Республіки, що підтверджено офіційною Заявою про правонаступництво від 22 серпня 1992 року. Українська держава успадкувала від УНР Державні символи (Герб, Гімн, Прапор), назву грошової одиниці. Вона має успадкувати і дату проголошення Незалежності.

У цивілізованих державах дата здобуття державної незалежності є головним святом. Європейські країни відзначають на державному рівні дату першого в новітній історії проголошення своєї Незалежності:

Грузія – 26 травня (Незалежність від Російської імперії (1918 рік).
Польща – 11 листопада (Незалежність від Російської імперії, Королівства Прусії та Австрійської імперії (1918 рік).
Чехія – 28 жовтня (Незалежність від Австро-Угорщини (1918 рік).
Литва – 16 лютого (Незалежність від Російської і Німецької імперій (1918).
Латвія – 18 листопада (Незалежність від Росії (1918 рік).
Естонія – 24 лютого (Незалежність від Російської імперії (1918 рік).

У рік 30-річчя відновлення Незалежності України необхідно проголосити на державному рівні відзначення 22 січня Дня Незалежності і Соборності України.

Необхідно встановити історичну правду і справедливість щодо процесу державотворення України! Утвердження держави повинно ґрунтуватися лише на правдивому, об'єктивному висвітленні української історії.

Слава Україні!

Голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?