У Києві ініціювали встановлення меморіальної дошки на будівлі консульства БНР 1918 року

Громадські активісти в Києві спільно з білоруською громадою ініціюють встановлення в столиці меморіальної дошки на будинку, де у 1918 році працювало консульство Білоруської Народної Республіки в Україні. Ідеться про будівлю по вулиці Богдана Хмельницького, 42.

Як передає "Новинарня", про це повідомив громадський активіст, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 

Він розповів, що меморіальна дошка консульству БНР реалізується у співпраці українців та білорусів, її створюватимуть білоруський та український скульптори.

18 травня почався збір коштів для реалізації цієї ініціативи, який адмініструють Free Belarus Center та BCSF/Belarusian Culture Solidarity Foundation.

"Ця ініціатива є дуже багатоплановою у своєму символізмі. Передусім ця майбутня дошка є символом боротьби двох наших народів – білоруського та українського – за нашу свободу і незалежність. Україна була першою країною, яка у 1918 році визнала незалежність БНР і простягнула руку дружби й допомоги білоруським братам у складних умовах того часу.

Ці події безумовно віддзеркалюються у сьогоднішніх умовах, коли Україна боронить свою свободу і суверенітет від російського агресора, а білоруський народ веде боротьбу за свободу і незалежність у протистоянні з тиранією диктатора Лукашенка, за яким так само стоїть кривавий Кремль", – написав Мартиненко-Кушлянський.

"На локальному рівні, створюючи цю дошку, ми з одного боку повертаємо Києву частинку його історії, а з іншого – створюємо нову точку притяжіння для білоруської громади міста. Тут неможливо не згадати, що просто поруч із будинком по вул. Богдана Хмельницького, 42 міститься пам'ятний знак на честь Павла Шеремета, на місці його трагічної загибелі у 2016 році. І це також перегукується з історією особистої боротьби Павла за свободу для Білорусі", – додав він.


Усі небайдужі можуть підтримати ініціативу фінансово на сайті.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.