У Києві ініціювали встановлення меморіальної дошки на будівлі консульства БНР 1918 року

Громадські активісти в Києві спільно з білоруською громадою ініціюють встановлення в столиці меморіальної дошки на будинку, де у 1918 році працювало консульство Білоруської Народної Республіки в Україні. Ідеться про будівлю по вулиці Богдана Хмельницького, 42.

Як передає "Новинарня", про це повідомив громадський активіст, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 

Він розповів, що меморіальна дошка консульству БНР реалізується у співпраці українців та білорусів, її створюватимуть білоруський та український скульптори.

18 травня почався збір коштів для реалізації цієї ініціативи, який адмініструють Free Belarus Center та BCSF/Belarusian Culture Solidarity Foundation.

"Ця ініціатива є дуже багатоплановою у своєму символізмі. Передусім ця майбутня дошка є символом боротьби двох наших народів – білоруського та українського – за нашу свободу і незалежність. Україна була першою країною, яка у 1918 році визнала незалежність БНР і простягнула руку дружби й допомоги білоруським братам у складних умовах того часу.

Ці події безумовно віддзеркалюються у сьогоднішніх умовах, коли Україна боронить свою свободу і суверенітет від російського агресора, а білоруський народ веде боротьбу за свободу і незалежність у протистоянні з тиранією диктатора Лукашенка, за яким так само стоїть кривавий Кремль", – написав Мартиненко-Кушлянський.

"На локальному рівні, створюючи цю дошку, ми з одного боку повертаємо Києву частинку його історії, а з іншого – створюємо нову точку притяжіння для білоруської громади міста. Тут неможливо не згадати, що просто поруч із будинком по вул. Богдана Хмельницького, 42 міститься пам'ятний знак на честь Павла Шеремета, на місці його трагічної загибелі у 2016 році. І це також перегукується з історією особистої боротьби Павла за свободу для Білорусі", – додав він.


Усі небайдужі можуть підтримати ініціативу фінансово на сайті.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".