У Києві ініціювали встановлення меморіальної дошки на будівлі консульства БНР 1918 року

Громадські активісти в Києві спільно з білоруською громадою ініціюють встановлення в столиці меморіальної дошки на будинку, де у 1918 році працювало консульство Білоруської Народної Республіки в Україні. Ідеться про будівлю по вулиці Богдана Хмельницького, 42.

Як передає "Новинарня", про це повідомив громадський активіст, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

 

Він розповів, що меморіальна дошка консульству БНР реалізується у співпраці українців та білорусів, її створюватимуть білоруський та український скульптори.

18 травня почався збір коштів для реалізації цієї ініціативи, який адмініструють Free Belarus Center та BCSF/Belarusian Culture Solidarity Foundation.

"Ця ініціатива є дуже багатоплановою у своєму символізмі. Передусім ця майбутня дошка є символом боротьби двох наших народів – білоруського та українського – за нашу свободу і незалежність. Україна була першою країною, яка у 1918 році визнала незалежність БНР і простягнула руку дружби й допомоги білоруським братам у складних умовах того часу.

Ці події безумовно віддзеркалюються у сьогоднішніх умовах, коли Україна боронить свою свободу і суверенітет від російського агресора, а білоруський народ веде боротьбу за свободу і незалежність у протистоянні з тиранією диктатора Лукашенка, за яким так само стоїть кривавий Кремль", – написав Мартиненко-Кушлянський.

"На локальному рівні, створюючи цю дошку, ми з одного боку повертаємо Києву частинку його історії, а з іншого – створюємо нову точку притяжіння для білоруської громади міста. Тут неможливо не згадати, що просто поруч із будинком по вул. Богдана Хмельницького, 42 міститься пам'ятний знак на честь Павла Шеремета, на місці його трагічної загибелі у 2016 році. І це також перегукується з історією особистої боротьби Павла за свободу для Білорусі", – додав він.


Усі небайдужі можуть підтримати ініціативу фінансово на сайті.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".