Спецпроект

Геббельс у 1935-му: "Голодомор був". Навіть нацисти визнали

Ще в 1935 році Німеччина визнала Голодомор в Україні - задовго до нападу Гітлера на СРСР, появи "плану Барбаросса" і так званого "вигадування голоду в Україні" міністром пропаганди Третього рейху Йозефом Геббельсом.

Майбутній міністр Геббельс виступає на мітингу у Берліні. Літо 1932 року
Bundesarchiv

У промові Геббельса прямо написано: "Голодомор був".

Два роки тому парламентська асамблея ОБСЄ прирівняла два злочинні тоталітарні режими - Гітлера та Сталіна, й закликала відзначати 23 серпня - річницю укладання пакту Молотова-Ріббентропа як день скорботи за жертвами тоталітарних режимів у Європі.

Аналогічно вважали європейці ще 60 років тому. В середині 30-х років у Старому Світі без особливих вагань ставили знак рівності між звірствами Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна. Що на той час викликало обурення ... нацистів, які вважали себе на порядок людянішими за більшовиків.

Комуніст Грач надрукував вірш про Третій Рейх. Думав, що це про СРСР

У 1935 році одна з найвпливовіших англійських газет вийшла під заголовком на першій сторінці - "Дві диктатури". В статті журналісти провели аналогії між тим, як поводять себе прихильники двох злочинних режимів - нацистського та більшовицького.

Німцям це зовсім не сподобалося. На з'їзді Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, як відповідь, міністр освіти та пропаганди Йозеф Геббельс виголосив славнозвісну промову "Комунізм без маски". Ну, промова як промова, одна із сотень запальних вистав Геббельса, на що він був мастаком.

Було там "чергове викривання єврейської всесвітньої змови, більшовицької чуми і тому подібних речей. Проте, якщо добре в неї вчитатись, то можна побачити, що насправді тоді зачепило нацистів за живе. Німців поставили на один щабель з більшовиками, а на той момент, на думку представників Третього рейху, таких підстав не було.

Як не дивно це зараз звучить, але нацисти в 1935 році образилися на те, що їх порівняли з... "нелюдами та вбивцями мирних жителів - більшовиками".

1935: телебачення від Геббельса - вар'єте і пропаганда (ВІДЕО)

До масових розстрілів, тотальних репресій та Голокосту в Німеччині ще треба було еволюціонувати кілька років. Тому Геббельс щиро плакався на аналогію з більшовиками, які "віроломно вбивають" своїх громадян, нищать священнослужителів, і найголовніше - застосовують найбрудніший в історії інструмент боротьби з народом - голод.

У своїй промові Геббельс усіляко намагався пройтись по більшовиках, показати їх такими собі нелюдами, які без розбору розстрілюють громадян, вбивають селян, а головне, і до чого, за словами Геббельса, нацисти ніколи не дійдуть - мільйонами нищити своїх громадян штучним голодом.

Зараз мало кого здивуєш тим, що нацисти використовували тему голоду в Україні у своїх політичних цілях. Тільки дуже ледачий критик "концепції Голодомору" не писав, що в 1941 році відомство Геббельса розкидало тисячі листівок над СРСР, в яких закликало українців до боротьби з більшовиками. І одним з головних резонів був саме великий голод 1932-33 років, від якого, за словами авторів агітпропу, померло 7,9 мільйонів людей.

"Чорні дошки" Голодомору. Економічний спосіб знищення громадян УРСР

Є люди, які щиро вірять, що тему Голодомору вигадали нацисти, коли розробляли план Барбаросса. Ніби хотіли, щоб українці в це повірили і охочіше співпрацювали з загарбниками.

Проте, прочитавши промову Геббельса 1935 року, кожен може пересвідчитись, що вже тоді Німеччина визнавала страшний злочин більшовицького режиму стосовно українського народу.

На початку своєї промови Геббельс згадує слова глави Англіканської церкви Архієпископа Кентерберійського Гордона Ланга, виголошені перед Палатою лордів 25 липня 1934 року про майже 6 мільйонів померлих від голоду в "Південній Росії" в 1932-1933 роках (деякі англійські джерела стверджують, що Архієпископ говорив про 5 мільйонів, але стенограма виступів в Палаті лордів показує, що мова таки йшла про "майже 6").

"Україна - найбільша проблема Європи". Виступ у Лондоні 1939 року

А вже в кінці виступу Геббельс підсумовує: "Чи повторяться наступної голодної весни події, аналогічні тим, що мали місце в 1933 році, коли від голоду померло безліч невинних людей в Україні, на Поволжі та Північному Кавказі й інших областях?"

"Організації, що тут підписалися, до сьогодні вважали, що питання людяності й гуманітарної допомоги мають розглядатися незалежно від політичних та соціальних інтересів. Вони вважають своїм обов'язком, з елементарної людяної точки зору, не мовчати про ті події та дати можливість заговорити голосу совісті. Заради голодних та тих, хто при смерті, для не повторення катастрофи 1933 року вони вимагають повністю прояснити ситуацію та вжити всіх необхідних заходів для надання гуманітарної допомоги", - йшлося в промові Йозефа Геббельса.

Зрозуміло, що до слів цієї людини важко ставитися об'єктивно, враховуючи всі його "заслуги" у чорних справах Третього рейху. Але це був 1935 рік, стосунки з СРСР у Німеччини були пречудові. Гудеріан щойно їздив з інспекцією в Казань, глянути, як там німецькі танкісти тренуються на радянських полігонах.

Гітлер - Сталіну: "З днем народження!" (ФОТО з газети "Правда", 1939)

А скільки Німеччина продасть комуністам техніки, технологій й обладнання в наступні роки - і порахувати важко. Про продовольчі поставки Союзу нацистам навіть 22 червня 1941 року згадувати соромно.

План нападу на СРСР тоді ще навіть не починав зріти, тим більше, ще не було потреби в жодних ідеологічних міфах, якими треба годувати населення завойованої землі на Сході.

І тим не менше, Геббельс значну частину своєї доповіді партійцям, навіть не простим громадянам, присвячує страшній трагедії в Україні - голоду. Він цей голод визнає, і вважає його цілеспрямованою акцією більшовиків, яка вкладається (на думку Геббельса) в практику нищення власного ж народу владою СРСР.

Зрозуміло, коли через кілька років в Німеччину ешелонами пішло радянське зерно, німці своїм партнерам про голод вже не нагадували. Навіщо, чим більше винищать, тим легше буде завоювати. Проте з пісні слів не викинеш - в 1935-му Голодомор в Україні навіть нацисти визнали.

1939: парад Перемоги у Бресті - нацисти і комуністи разом (ВІДЕО)

Хто знає, чи не в більшовиків німецькі націонал-соціалісти навчились, як замучувати голодною смертю мільйони людей в таборах для військовополонених? А що - якщо Сталіну можна було, то чим нацисти гірші?

Можливо, навіть ідея втілення Голокосту в голови нацистів прийшла після того, як вони побачили можливості винищення мільйонів селян України за дуже короткий проміжок часу?

...

Скоро країна відзначатиме чергову річницю трагедії Голодомору. Політики будуть сперечатися, чи це був геноцид, голодомор, чи просто голод у всьому Радянському Союзі. Всі надриватимуть горлянки на різноманітних ток-шоу, намагаючись заробити зайвий бал напередодні парламентських виборів.

Тільки соромно, що країна не може дійти до розуміння до того, що усвідомлював навіть такий покидьок, як Йозеф Геббельс ще далекого 1935 року.    

Джерело: "Главком"                   

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.