Спецпроект

"На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр."

Книга становить цінність як для наукової спільноти, так і для суспільства в цілому, оскільки в ній розкрито суттєві, ще не піддані науковому аналізу, моменти нашого недавнього минулого, рельєфно подано діяльність відомого політика та журналіста.

Нещодавно трапилася цілком неординарна подія - було опубліковано перше змістовне дослідження про діяльності видатного політичного і державного діяча, лідера Народного руху України, людину, яку по праву зараховують до числа Великих Українців - В'ячеслава Чорновола.

Книжка називається „На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр.". Її автором є молодий київський історик Василь Деревінський. Знаковість виходу книги полягає в тому, що до цього не було жодної ґрунтовної наукової чи публіцистичної публікації про здійснювану В. Чорноволом діяльність в ході українського національного відродження другої половини 1980-х років. Більше того, вся його багатогранна робота висвітлена на сьогодні лише фрагментарно в поодиноких книгах і статтях. Хоча, існує значний фактичний матеріал про нього, який ще не став об'єктом зацікавлення дослідників нашої минувшини, про що свідчить видання перших шести томів десятитомника праць В. Чорновола.

Книга розпочинається викладом матеріалу про відновлення активної громадсько-політичної діяльності, після повернення з ув'язнення та заслання. Тут проаналізовано відкритого листа В'ячеслава Чорновола до генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова. Важливість документу полягає в тому, що він, подібно як і праці В. Чорновола про радянські політичні репресії 1960-х рр., теж спричинив великий резонанс в СРСР і поза його межами. Фактично став заявою українських політв'язнів про відновлення активної діяльності в Україні легальнодіючої політичної опозиції, а також чи не найвсесторонішим і найглибшим відзивом українського патріота про горбачовську "перебудову".

Розглянуто в книжці діяльність В. Чорновола зі створення позацензурного журналу другої половини 1980-х рр. - "Українського вісника" , розкрито його програмові завдання та зміст. Подано як відбувалося формування редакційної колегії журналу, в яких умовах здійснювалась підготовка і випуск "Вісника" та який він зробив вплив на становлення незалежних українських ЗМІ й активізацію громадськості.

Значну увагу в книзі присвячено висвітленню діяльності Чорновола зі створення та становлення Української гельсінської спілки, як організації, що відіграла значну роль у поступі українського народу до державної незалежності. Досліджено причини та особливості утворення УГС, проаналізовано її програмний документ, розглянуто діяльність. Відображено внесок В. Чорновола у заснування і розгортання роботи прес-служби Спілки, яка зробила значний внесок у ефективність роботи УГС.

З широкого кола питань, якими займався В. Чорновіл у другій половині 1980-х рр., привертає увагу і потребує належного опрацювання його роль у створенні Народного руху України. Тож, в книжці розкрито ставлення Чорновола до потреби утворення Руху, досліджено його вплив на становлення цієї потужної української організації. Своє місце в праці знайшло висвітлення участі політика у виборчих кампаніях народних депутатів  у 1989 р. та до Верховної Ради СРСР УРСР у 1990 р.

В праці звернута увага й на те, якими методами і засобами радянська влада намагалася знешкодити й зломити нестримного лідера, відображено результати такої її діяльності та ставлення до цих дій громадськості.

Слід додатково наголосити, що запропонована читачам книга становить значну цінність як для наукової спільноти, так і для суспільства в цілому, оскільки в ній змістовно розкрито суттєві, ще не піддані глибокому науковому аналізу, моменти нашого недавнього минулого, рельєфно подано діяльність В'ячеслава Чорновола. Тому не викликає сумнівів, що книга стане в пригоді як науковцям, так і широкому колу читачів, посприяє поглибленню осмислення цієї непересічної постаті.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.