Спецпроект

"Зображення гетьмана Івана Мазепи (кінець ХVІІ - початок ХХ століть)"

Чернігівський історик і відомий мазепознавець Сергій Павленко нарешті встановив найбільш достовірну зовнішність гетьмана Івана Мазепи. У зв'язку з цим вн вважає, що 10-гривневу купюру в Україні пора міняти.

"На ній розміщене художнє зображення Мазепи, оскільки на час введення в обігу гривні точних зразків його зовнішності ще не було" - зазначає історик.

Найближчим до істини дослідник називає портрет гетьмана з літопису Самійла Величка, який працював у Батуринській канцелярії за часів правління Мазепи. Це зображення сьогодні можна побачити на обкладинці нової книжки Сергія Павленка, яку видало управління у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації за кошти обласної програми "Українська книга". 

Найвірогідніше, з точки зору Сергія Павленка, зображення легендарного гетьмана

Нове видання називається "Зображення гетьмана І. Мазепи (кінець ХVІІ - початок ХХ століть)". Воно містить 150 сторінок тексту, багато кольорових ілюстрацій і зовні схоже на альбом.

Козацька старшина та Іван Мазепа (у центрі). Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври(1698)

Це перше грунтовне дослідження понад 80 зображень гетьмана на портретах та ілюстраціях, гравюрах, церковних фресках та іконах, різних предметах. Воно дає чимало аргументів Нацбанку України для зміни 10-гривневої купюри, а також скульпторам і художникам - для створення робіт, які б давали неспотворене уявлення про вигляд Івана Мазепи.

Найдостовірнішими, окрім малюнка Самійла Величка, автор вважає образи Мазепи з Троїцької надбрамної церкві Києво-Печерської лаври, Троїцького собору м. Чернігова, з гравюр Захарії Самуйловича та невідомого автора ("Хрещення Христа").

Гетьман Мазепа на гравюрі Данила Галяховського (1708)

Реальний образ славетного гетьмана, на думку дослідника, проглядається також у творах Іларіона Мигури, Данила Галяховського, Йосифа Балашевича й Леонтія Тарасевича.

Нове видання Сергія Павленка невдовзі буде передане до всіх бібліотек Чернігівської області.

Джерело: "Укрінформ"

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.