Спецпроект

Померла вдова письменника Бабеля

На 102-му році життя у США померла Антоніна Пірожкова, вдова російського письменника, одесита Ісаака Бабеля. Вона пережила свого чоловіка на 70 років...

У США пішла з життя Антоніна Миколаївна Пірожкова, вдова видатного російського письменника, уродженця Одеси Ісаака Бабеля. Про це The New York Times повідомив онук небіжчиці Андрій Малаєв-Бабель.  

Антоніна Пірожкова народилася 1 липня 1909 р. у Сибіру. Мала інженерну освіту, брала участь у будівництві московського метрополітену.  Шлюб із популярним письменником взяла у 1934 р. За три роки народилася їхня донька Лідія.

1939 р. Бабель був заарештований за інспірованим звинуваченням у проведенні шпигнуської діяльності, а 1940 р. розстріляний.

Дякуючи подвижницькій праці Пірожкової, у 1990 р. у Москві вийшов двотомник творів автора "Коннармии". У 1995 р. у США видані щоденники Бабеля.

З 1996-го Пірожкова з дітьми та онуками проживала в Сполучених Штатах. Вона була авторкою мемуарів про свого видатного чоловіка, які побачили світ англійською та російською мовами.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка