Спецпроект

Виставка про євреїв, поляків і націоналістів доїхала до Севастополя

Нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко продовжує збурювати своїх російськомовних виборців сумнівними фактами та висновками.

Документальна фотовиставка "Украинские праведники. "Волынская резня": жертвы ОУН-УПА" після Києва, Миколаєва, Луганська, Одеси, Запоріжжя відтепер експонується у Севастополі.

За повідомленням сайту руху "Русскоязычная Украина", на виставці представлені копії документів, які "обгрунтовано доводять факти геноциду і злочинів проти людяності, скоєні ОУН-УПА проти українського, польського, єврейського, російського та ромського народів". 

Організатори, зокрема польське "Товариство увічнення пам'яті жертв злочинів українських націоналістів", планують показати 61 планшет з матеріалами виставки ще у кількох містах України, зокрема Львові та Луцьку.

8 квітня 2010 р. київська презентація виставки була зірвана представниками ВО "Свобода", які прийшли висловити протест щодо "антиукраїнської провокації" і встигли знищити частину експонатів, відтак міліція затримала 12 "протестантів".

Напередодні аташе з питань науки і культури посольства Польщі в Україні Оля Гнатюк прокоментувала, що посольство не має жодного відношення до організації заходу: "Не можна все без розбору вкидати під таке гасло "Волинська різанина" просто заради цього слова "різанина". Це робиться задля того, щоб викликати гострі емоції".

У травні цього року Рівненська обласна Рада заборонила проведення виставки в обласному центрі, оскільки та "дискредитує національно-визвольний рух, компрометує учасників українських визвольних змагань і містить чимало викривлень і неточностей".

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.