Спецпроект

Виставка про євреїв, поляків і націоналістів доїхала до Севастополя

Нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко продовжує збурювати своїх російськомовних виборців сумнівними фактами та висновками.

Документальна фотовиставка "Украинские праведники. "Волынская резня": жертвы ОУН-УПА" після Києва, Миколаєва, Луганська, Одеси, Запоріжжя відтепер експонується у Севастополі.

За повідомленням сайту руху "Русскоязычная Украина", на виставці представлені копії документів, які "обгрунтовано доводять факти геноциду і злочинів проти людяності, скоєні ОУН-УПА проти українського, польського, єврейського, російського та ромського народів". 

Організатори, зокрема польське "Товариство увічнення пам'яті жертв злочинів українських націоналістів", планують показати 61 планшет з матеріалами виставки ще у кількох містах України, зокрема Львові та Луцьку.

8 квітня 2010 р. київська презентація виставки була зірвана представниками ВО "Свобода", які прийшли висловити протест щодо "антиукраїнської провокації" і встигли знищити частину експонатів, відтак міліція затримала 12 "протестантів".

Напередодні аташе з питань науки і культури посольства Польщі в Україні Оля Гнатюк прокоментувала, що посольство не має жодного відношення до організації заходу: "Не можна все без розбору вкидати під таке гасло "Волинська різанина" просто заради цього слова "різанина". Це робиться задля того, щоб викликати гострі емоції".

У травні цього року Рівненська обласна Рада заборонила проведення виставки в обласному центрі, оскільки та "дискредитує національно-визвольний рух, компрометує учасників українських визвольних змагань і містить чимало викривлень і неточностей".

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.