Спецпроект

СБУ надала справі історика Забілого статус "державної таємниці"

Кримінальній справі, порушеній після скандального вилучення у львівського історика Руслана Забілого електронних носіїв, присвоєно гриф "цілком таємно". Про це повідомив перший заступник голови СБУ Володимир Рокитський.

Таку відповідь СБУ надіслала на запит активіста сайту "Майдан" Олександра Северина.

Северин, зокрема, цікавився, які матеріали можуть в очах СБУ бути підставою для затримання громадян України, вилучення документів і порушення кримінальних справ.

"...Вказаній кримінальній справі було надано гриф цілком таємно, - йдеться у відповіді керівництва СБУ. - Оприлюднення результатів експертного дослідження вилучених матеріалів до повного їх вивчення та інших відмостей по справі є передчасним та необгрунтованим".

Скан: Maidan.org.ua

Нагадаємо, що 8 вересня в Києві співробітники СБУ затримали українського історика Руслана Забілого, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів).

За даними Української Гельсінкської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи, працівники СБУ без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски.

У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що їх СБУ розсекретило в 2009 році та передало у публічні електронні бібліотеки. Ці дані вже давно не становлять державну таємницю і є у вільному доступі для фахівців.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ: «Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України».

Після цього СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею «Тюрма на Лонцького» у Львові й вилучила його майно та документи. Зокрема, з кабінетів науковців було вилучено два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відео-свідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. За даними Центру досліджень визвольного руху, представники СБУ не показали жодних санкцій на обшук.

Представники громадськості припускають, що СБУ готує показову політичну розправу над істориком Русланом Забілим.

А ви як думаєте, чому СБУ приховує деталі цієї справи?

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну