Спецпроект

СБУ надала справі історика Забілого статус "державної таємниці"

Кримінальній справі, порушеній після скандального вилучення у львівського історика Руслана Забілого електронних носіїв, присвоєно гриф "цілком таємно". Про це повідомив перший заступник голови СБУ Володимир Рокитський.

Таку відповідь СБУ надіслала на запит активіста сайту "Майдан" Олександра Северина.

Северин, зокрема, цікавився, які матеріали можуть в очах СБУ бути підставою для затримання громадян України, вилучення документів і порушення кримінальних справ.

"...Вказаній кримінальній справі було надано гриф цілком таємно, - йдеться у відповіді керівництва СБУ. - Оприлюднення результатів експертного дослідження вилучених матеріалів до повного їх вивчення та інших відмостей по справі є передчасним та необгрунтованим".

Скан: Maidan.org.ua

Нагадаємо, що 8 вересня в Києві співробітники СБУ затримали українського історика Руслана Забілого, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів).

За даними Української Гельсінкської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи, працівники СБУ без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски.

У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що їх СБУ розсекретило в 2009 році та передало у публічні електронні бібліотеки. Ці дані вже давно не становлять державну таємницю і є у вільному доступі для фахівців.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ: «Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України».

Після цього СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею «Тюрма на Лонцького» у Львові й вилучила його майно та документи. Зокрема, з кабінетів науковців було вилучено два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відео-свідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. За даними Центру досліджень визвольного руху, представники СБУ не показали жодних санкцій на обшук.

Представники громадськості припускають, що СБУ готує показову політичну розправу над істориком Русланом Забілим.

А ви як думаєте, чому СБУ приховує деталі цієї справи?

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.