Спецпроект

СБУ надала справі історика Забілого статус "державної таємниці"

Кримінальній справі, порушеній після скандального вилучення у львівського історика Руслана Забілого електронних носіїв, присвоєно гриф "цілком таємно". Про це повідомив перший заступник голови СБУ Володимир Рокитський.

Таку відповідь СБУ надіслала на запит активіста сайту "Майдан" Олександра Северина.

Северин, зокрема, цікавився, які матеріали можуть в очах СБУ бути підставою для затримання громадян України, вилучення документів і порушення кримінальних справ.

"...Вказаній кримінальній справі було надано гриф цілком таємно, - йдеться у відповіді керівництва СБУ. - Оприлюднення результатів експертного дослідження вилучених матеріалів до повного їх вивчення та інших відмостей по справі є передчасним та необгрунтованим".

Скан: Maidan.org.ua

Нагадаємо, що 8 вересня в Києві співробітники СБУ затримали українського історика Руслана Забілого, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів).

За даними Української Гельсінкської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи, працівники СБУ без жодної санкції суду та з численними порушеннями процесуального законодавства вилучили у нього ноутбук і два зовнішні жорсткі диски.

У цих носіях інформації, окрім наукових досліджень самого Руслана Забілого, містилися електронні копії історичних матеріалів та архівних документів, що їх СБУ розсекретило в 2009 році та передало у публічні електронні бібліотеки. Ці дані вже давно не становлять державну таємницю і є у вільному доступі для фахівців.

Однак 9 вересня з'явилася офіційна інформація СБУ: «Службою безпеки України порушено кримінальну справу за фактом готування до розголошення співробітником СБУ відомостей, що становлять державну таємницю, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 15, ст. 328 Кримінального кодексу України».

Після цього СБУ провела несанкціонований обшук у кабінетах істориків музею «Тюрма на Лонцького» у Львові й вилучила його майно та документи. Зокрема, з кабінетів науковців було вилучено два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відео-свідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. За даними Центру досліджень визвольного руху, представники СБУ не показали жодних санкцій на обшук.

Представники громадськості припускають, що СБУ готує показову політичну розправу над істориком Русланом Забілим.

А ви як думаєте, чому СБУ приховує деталі цієї справи?

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.