Спецпроект

Канадський прем'єр розуміє українську історію краще за Азарова

В рамках офіційного візиту до Львова прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер відвідав Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Глава уряду мав півгодинну екскурсію експозицією та поспілкувався із директором музею Русланом Забілим, головою наглядовою ради музею, колишнім політв'язнем тюрми на Лонцького Іриною Калинець та співробітниками музею.

У розмові з директором музею Забілим прем'єр-міністр Канади зазначив, що він добре поінформований про тиск на історика та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова.

Харпер відзначив: «Музей "Тюрма на Лонцького" - похмурий, але зворушливий символ української стійкості. Мабуть, тут дуже важко перебувати і працювати. Але я свідомий того, що такі музеї необхідні, аби не допустити повторення злочинів».

Канадський політик, за повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, у книзі відгуків залишив своє захоплення боротьбою українців за свободу і незалежність: "Можна серце розбити і зламати тіло, але дух від того стає все сильнішим", - написав пан Гарпер.

Прем'єр-міністр Канади в розмові з працівниками Національного музею "Тюрма на Лонцького" висловив своє занепокоєння тим, що досі в світі існує міф комунізму, і комуністичний злочинний режим ще не до кінця засуджений, як це було зроблено з фашистським режимом.

Цікаво, що ні президент України Віктор Янукович, ні глава уряду Микола Азаров ще не знайшли часу відвідати музей, який працює у приміщеннях більшовицької та нацистської катівні.

Пан Харпер проінформував, що з ініціативи українців Канади та за його підтримки в Канаді відкриють пам'ятник жертвам комуністичних репресій. Кілька років тому Канада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці