Спецпроект

Канадський прем'єр розуміє українську історію краще за Азарова

В рамках офіційного візиту до Львова прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер відвідав Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Глава уряду мав півгодинну екскурсію експозицією та поспілкувався із директором музею Русланом Забілим, головою наглядовою ради музею, колишнім політв'язнем тюрми на Лонцького Іриною Калинець та співробітниками музею.

У розмові з директором музею Забілим прем'єр-міністр Канади зазначив, що він добре поінформований про тиск на історика та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова.

Харпер відзначив: «Музей "Тюрма на Лонцького" - похмурий, але зворушливий символ української стійкості. Мабуть, тут дуже важко перебувати і працювати. Але я свідомий того, що такі музеї необхідні, аби не допустити повторення злочинів».

Канадський політик, за повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, у книзі відгуків залишив своє захоплення боротьбою українців за свободу і незалежність: "Можна серце розбити і зламати тіло, але дух від того стає все сильнішим", - написав пан Гарпер.

Прем'єр-міністр Канади в розмові з працівниками Національного музею "Тюрма на Лонцького" висловив своє занепокоєння тим, що досі в світі існує міф комунізму, і комуністичний злочинний режим ще не до кінця засуджений, як це було зроблено з фашистським режимом.

Цікаво, що ні президент України Віктор Янукович, ні глава уряду Микола Азаров ще не знайшли часу відвідати музей, який працює у приміщеннях більшовицької та нацистської катівні.

Пан Харпер проінформував, що з ініціативи українців Канади та за його підтримки в Канаді відкриють пам'ятник жертвам комуністичних репресій. Кілька років тому Канада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.