Спецпроект

Канадський прем'єр розуміє українську історію краще за Азарова

В рамках офіційного візиту до Львова прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер відвідав Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Глава уряду мав півгодинну екскурсію експозицією та поспілкувався із директором музею Русланом Забілим, головою наглядовою ради музею, колишнім політв'язнем тюрми на Лонцького Іриною Калинець та співробітниками музею.

У розмові з директором музею Забілим прем'єр-міністр Канади зазначив, що він добре поінформований про тиск на історика та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова.

Харпер відзначив: «Музей "Тюрма на Лонцького" - похмурий, але зворушливий символ української стійкості. Мабуть, тут дуже важко перебувати і працювати. Але я свідомий того, що такі музеї необхідні, аби не допустити повторення злочинів».

Канадський політик, за повідомленням прес-центру Центру досліджень визвольного руху, у книзі відгуків залишив своє захоплення боротьбою українців за свободу і незалежність: "Можна серце розбити і зламати тіло, але дух від того стає все сильнішим", - написав пан Гарпер.

Прем'єр-міністр Канади в розмові з працівниками Національного музею "Тюрма на Лонцького" висловив своє занепокоєння тим, що досі в світі існує міф комунізму, і комуністичний злочинний режим ще не до кінця засуджений, як це було зроблено з фашистським режимом.

Цікаво, що ні президент України Віктор Янукович, ні глава уряду Микола Азаров ще не знайшли часу відвідати музей, який працює у приміщеннях більшовицької та нацистської катівні.

Пан Харпер проінформував, що з ініціативи українців Канади та за його підтримки в Канаді відкриють пам'ятник жертвам комуністичних репресій. Кілька років тому Канада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом.

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Хто і коли вигадав гасло "Слава Україні!"

Гасло народилося у Харкові. Загриміло на всю Україну з Києва. Збереглося завдяки зусилллям галичан і волинян у Львові та Рівному. Але в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І прийде час, коли один скаже: "Слава Україні! ", а мільйони відповідатимуть "Героям слава!"

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря