Спецпроект

Японо-мат для президента Медведєва

Візит президента Російської Федерації Дмитра Медведєва на Курильські острови, до речі - перший візит радянського чи російського лідера в ті місця, викликав гостру реакцію офіційного Токіо.

Глава японського уряду Наото Кан висловив жаль у зв'язку з поїздкою президента РФ на Курили. Японія не визнає факту належності чотирьох островів південнокурильської гряди (Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї) Росії, а доти - СРСР. 

 За повідомленням агентства "Регнум", японські ЗМІ розповсюдили повідомлення, що Токіо "розглядає можливість застосування заходів у відповідь відносно Росії". Зокрема, не виключається відкликання посла з Москви або тимчасовий виїзд керівника дипломатичної місії на батьківщину.

Президент Медведєв дав зрозуміти, що  позиція РФ щодо належності Південного Сахаліну та Курильських островів - "дуже важливого регіону для Росії" - не змінилась. І приєднання цих територій до Радянського Союзу у 1945 році не обговорюється.

Нагадаємо, що проблемні "північні території" були віддані СРСР рішенням Ялтинської конференції 1945 року країн-учасниць антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні і захоплені внаслідок Курильської десантної операції радянських військ. Переважаюче місцеве населення - японці - були "добровільно" депортовані з власних домівок у материкову Японію. 

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці