Спецпроект

Військові дії Гітлера на третину були сплачені грабунком євреїв

Військові дії фашистської Німеччини на 30% були сплачені коштом пограбованих європейських євреїв, стверджують дослідники.

Через закони про конфіскацію нацистським чиновникам вдалося вилучити 120 мільярдів рейхсмарок (більше 19 мільярдів доларів), повідомляє "УП. Життя" з посиланням на британську газету "The Daily Mail".

Ці цифри були виявлені істориками в результаті вивчення діяльності Міністерства фінансів Німеччини за часів правління нацистів - з 1933-го по 1945-й роки.

Як свідчить професор історії Університету Кельна Ганс-Пітер Улльманн, який очолив трирічне дослідження, тогочасні податкові органи "активно працювали на фінансове зниження євреїв".

Податкова дискримінація євреїв розпочалася в 1934-му році. Ті з них, кому вдавалося поїхати з Німеччини до початку Голокосту, втрачали більшу частину своїх статків згідно з "податком на втечу".

Окрім того, нацисти конфісковували та продавали майно євреїв, які виїхали або ж були заслані до таборів смерті.

"Їхніми грішми було профінансовано щонайменше 30% військового потенціалу Німеччини", - зазначив Улльманн.

Податковими органами нацистів була вибудована ієрархія чиновників, "які виявляли помешкання й банківські рахунки та спустошували їх", свідчить представник Мюнхенського університету Крістіан Куллер.


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.