Спецпроект

Українські вузи вшанують чеських студентів і професорів, які загинули від рук нацистів

Сьогодні, у Міжнародний день студента, відбудеться вшанування пам яті загиблих і репресованих чеських студентів. Місцем проведення акції обрано Посольство Чехії в Україні.

Ініціатор акції - Студентська рада Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Цього дня 1939 року нацисти здійснили штурм Університету Праги після масової студентської демонстрації проти убивства Яна Оплетала і вторгнення нацистської Німеччини у Чехословаччину.

Чеська молодь також протестувала проти арешту дев'яти студентських лідерів, відправлення 1200 студентів у концтабори і закриття всіх університетів та колегій Чехії.

Уперше день було відзначено 1941 року в Лондоні Міжнародною Радою Студентів, членами котрої було чимало біженців. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

- Згадуючи сумні події цього дня, студенти НПУ ім. Драгоманова вшанують пам'ять своїх колег. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, - розповідає заступник голови Студентської ради НПУ ім. Драгоманова Дмитро Стретович.

ЗБІР УЧАСНИКІВ о 12:00 біля центрального корпусу НПУ ім. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ст.м. "Університет"). Початок вшанування біля чеського посольства о 12:30.

Під час акції відбудеться покладання квітів, короткі промови і вшанування хвилиною мовчання загиблих і репресованих студентів.

Те, що влаштувала своїй владі на День студента грецька молодь (і що влада у відповідь влаштувала їй), дивіться у розділі "Відео"


«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.