Спецпроект

Українські вузи вшанують чеських студентів і професорів, які загинули від рук нацистів

Сьогодні, у Міжнародний день студента, відбудеться вшанування пам яті загиблих і репресованих чеських студентів. Місцем проведення акції обрано Посольство Чехії в Україні.

Ініціатор акції - Студентська рада Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Цього дня 1939 року нацисти здійснили штурм Університету Праги після масової студентської демонстрації проти убивства Яна Оплетала і вторгнення нацистської Німеччини у Чехословаччину.

Чеська молодь також протестувала проти арешту дев'яти студентських лідерів, відправлення 1200 студентів у концтабори і закриття всіх університетів та колегій Чехії.

Уперше день було відзначено 1941 року в Лондоні Міжнародною Радою Студентів, членами котрої було чимало біженців. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

- Згадуючи сумні події цього дня, студенти НПУ ім. Драгоманова вшанують пам'ять своїх колег. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, - розповідає заступник голови Студентської ради НПУ ім. Драгоманова Дмитро Стретович.

ЗБІР УЧАСНИКІВ о 12:00 біля центрального корпусу НПУ ім. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ст.м. "Університет"). Початок вшанування біля чеського посольства о 12:30.

Під час акції відбудеться покладання квітів, короткі промови і вшанування хвилиною мовчання загиблих і репресованих студентів.

Те, що влаштувала своїй владі на День студента грецька молодь (і що влада у відповідь влаштувала їй), дивіться у розділі "Відео"


Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".