Спецпроект

Українські вузи вшанують чеських студентів і професорів, які загинули від рук нацистів

Сьогодні, у Міжнародний день студента, відбудеться вшанування пам яті загиблих і репресованих чеських студентів. Місцем проведення акції обрано Посольство Чехії в Україні.

Ініціатор акції - Студентська рада Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Цього дня 1939 року нацисти здійснили штурм Університету Праги після масової студентської демонстрації проти убивства Яна Оплетала і вторгнення нацистської Німеччини у Чехословаччину.

Чеська молодь також протестувала проти арешту дев'яти студентських лідерів, відправлення 1200 студентів у концтабори і закриття всіх університетів та колегій Чехії.

Уперше день було відзначено 1941 року в Лондоні Міжнародною Радою Студентів, членами котрої було чимало біженців. Відтоді міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада міжнародним днем студентів на рівні ООН.

- Згадуючи сумні події цього дня, студенти НПУ ім. Драгоманова вшанують пам'ять своїх колег. Хочеться сподіватися, що студенти інших вузів також підтримають цю акцію, адже це день солідарності студентів ВНЗ всіх країн світу, - розповідає заступник голови Студентської ради НПУ ім. Драгоманова Дмитро Стретович.

ЗБІР УЧАСНИКІВ о 12:00 біля центрального корпусу НПУ ім. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ст.м. "Університет"). Початок вшанування біля чеського посольства о 12:30.

Під час акції відбудеться покладання квітів, короткі промови і вшанування хвилиною мовчання загиблих і репресованих студентів.

Те, що влаштувала своїй владі на День студента грецька молодь (і що влада у відповідь влаштувала їй), дивіться у розділі "Відео"


Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб