Спецпроект

Україна представила москвичам "Київську Русь"

Показали макет того, що будується під Києвом - дитинець Києва V-XIII століть з палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею та іншими розважально-пізнавальними закладами.

У Москві в будівлі Ради Федерації Російської Федерації з 15 по 22 листопада відбувається презентація Центру історії та культури в Україні - "Парк Київська Русь".

Як повідомили УНІАН у прес-службі "Парка Київська Русь", добродійна організація "Слов`янський фонд" представила москвичам макет Дитинця Києва V-XIII століть з будівлями, які планується спорудити в парку: палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею, Янчиним монастирем тощо.

З проектом росіян познайомив його автор – президент БО "Слов`янський фонд" Володимир Янченко.

Науковий консультант проекту - професор, доктор історичних наук, автор досліджень і книг на історичну тематику Анатолій Кірпічніков зазначив, що подібний проект реалізовується вперше, і для слов`янських народів "Парк Київська Русь" - символ культурного відродження. Його підтримав і головний архітектор Москви, академік Олександр Векслер.

Паралельно з виставкою "Парк Київська Русь" в Раді Федерації РФ відкрилася і експозиція "Рятувальна археологія Москви", яка представила унікальні експонати історії російської столиці. Експерти відзначили, що ці дві виставки послужать обміну досвідом у питаннях збереження культурної спадщини.

Довідка: Центр культури та історії «Парк Київська Русь» створюється в селі Копачів Обухівського району Київської області в 34 км від Києва. Метою проекту є відтворення Дитинця Києва V-XIII століть у масштабі 1:1 з максимальною історичною достовірністю і атмосферою Київської Русі.

Загальна площа Парку – 50 га. Територія Дитинця – 10 га.

Експерти називають "Парк Київська Русь" культурною столицею східнослов`янської цивілізації. Творці ж прогнозують, що після закінчення будівництва він стане туристичною меккою України і прийматиме до 3 млн. відвідувачів на рік зі всього світу.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.