Спецпроект

Митці-провокатори освятили в Києво-Печерській лаврі ікону Сталіна

31 жовтня українські та російські художники з арт-групи А.К.Т. і "Крадений хліб" пройшлися ходою по території Києво-Печерської лаври. Чому саме 31-го? Бо в цей день у 1961 році тіло колишнього вождя винесли з мавзолею.

31 жовтня українські та російські художники з арт-групи А.К.Т. і "Крадений хліб" пройшлися ходою по території Києво-Печерської лаври. У руках тримали ікону із зображенням Сталіна, узяли участь у богослужінні.

Мистецька акція була протестом проти зрощення державного апарату з церквою.

- Ми думали, у храмі нас під різними приводами не допустять до освячення ікони. Утім ми швидко знайшли спільну мову та порозуміння із присутніми. І нас таки пропустили до свічок і лампадок, - говорить російський художник Алекс Часовський.

"Зараз серед релігійних фанатиків у ходу ікони Сталіна та Гітлера. А зображення кривавого царя Миколи ІІ взагалі широко використовують", - додає Часовський.

Публіка практично не помічала екзотичної ікони або ж приймала її як належне, свідчать учасники акції. Туристи дивувалися, деякі просили сфотографуватися.

Відстоявши недільне богослужіння, художники поставили свічку за упокій душі прем'єра Росії Володимира Путіна.

- Багато хто із православної публіки приєдналися до нас. Співали псалми і запалювали свічки за упокій наших ворогів.

Ікону Сталіна залишили у ванній для перемішування бетону при виході з лаври.

— Під кінець навколо нас почали скупчуватися якісь люди, схожі на працівників служби безпеки. Але побити нас так і не встигли, — говорить Часовський.

Джерело: Gazeta.ua

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.