Спецпроект

У Варшаві збирають гроші на кладовища у Львові

1 листопада поляки вшановують померлих. Католицьке свято Всіх Святих, коли живі віддають шану померлим, у Польщі відзначають на державному рівні.

Цього дня польські митці традиційно збирають гроші на відновлення старих кладовищ. Упродовж останніх років завдяки такій ініціативі вдалося відреставрувати сотні надмогильних пам'ятників відомих поляків.

Цьогорічна акція збирання грошей на відновлення старих кладовищ у Польщі вже тридцять шоста. Започаткував її польський письменник Єжи Вальдорф, який чверть століття з власної ініціативи опікувався меморіальним кладовищем "Повонзки" у Варшаві.

Щороку 1 листопада, коли поляки масово відвідують могили близьких, Вальдорф разом із друзями-митцями організовував на цвинтарі збирання грошей. Зібрані кошти митці вкладали в реставрацію пошкоджених часом могил.

Шляхетна ініціатива настільки сподобалася полякам, що варшавський звичай поширився по різних містах країни. Відвідувачі кладовищ щедро жертвують на реставраційні роботи, коли їх про це просять відомі актори, художники, чи журналісти. Деякі митці беруть участь у цій акції з року в рік.

Цього року тільки у Варшаві пожертви на відновлення старих надмогильних пам'ятників збирали понад 250 представників польської культури. Лише минулого року спеціальний комітет, створений варшавськими митцями, вклав у порятунок могил понад півмільйона злотих, тобто понад 120 тисяч євро.

Частину зібраних 1 листопада коштів митці призначають на реставрацію польських надмогильних пам'ятників у Вільнюсі та у Львові. Акції збирання коштів на потреби кладовищ широко висвітлюють польські медіа, тому ці заходи стають загальнонаціональними уроками культури й патріотизму.

Джерело: Радіо свобода

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".