Спецпроект

Служба зовнішньої розвідки розсекретила документи про нацистську окупацію

Радянська розвідка завчасно інформувала Сталіна і вище командування Радянської Армії про підготовку гітлерівської Німеччини до нападу на СРСР.

Служба зовнішньої розвідки України розсекретила документи щодо діяльності розвідувальних підрозділів і органів державної безпеки України напередодні Великої Вітчизняної війни, періоду окупації Києва та звільнення української столиці в листопаді 1943 року.

Як повідомили "Укрінформу" в прес-службі СЗР України, в галузевому державному архіві виявлено розвідувальне зведення, підготовлене розвідувальним відділом штабу Київського особливого військового округу, датоване 10 травня 1941 року.

У документі, зокрема, містяться конкретні відомості про активний рух гітлерівських військових частин у квітні-травні 1941 року до радянського кордону, накопичення резервів наступального характеру, форсоване будівництво стратегічних комунікацій та інженерних споруд, прибуття понтонних підрозділів, мобілізацію чисельних військових частин у суміжних з Україною державах.

Зазначені відомості є ще одним свідченням того, що розвідка завчасно інформувала вище командування Радянської Армії та керівництво держави про підготовку гітлерівської Німеччини до нападу на Радянський Союз.

В інших розсекречених документах викладається узагальнена інформація, одержана розвідувальним шляхом, про стан справ на окупованій території України.

Зокрема, така інформація міститься в доповідях агентури розвідки, розвідувальних зведеннях Українського штабу партизанського руху, доповідній записці Управління Народного комісаріату державної безпеки по Київській області "Про виявлені військові, адміністративні, каральні і господарські заклади, які знаходилися в Києві у період окупації".

У цьому документі детально відображена організаційна структура всіх окупаційних установ Києва із зазначенням їхніх керівників.

Цікавою для дослідників може бути інформація про добутий розвідкою наказ Гітлера, в якому наголошується на необхідності знищення боєздатного чоловічого населення при відступі з території України.

За попередньою оцінкою, ці матеріали є оригінальними і мають історичне значення.

Із нагоди 66-ої річниці визволення України та напередодні 67-ої річниці визволення Києва від фашистських загарбників перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Володимир Отрешко у Центрі професійного і патріотичного виховання співробітників СЗР передав оригінали розсекречених архівних документів генеральному директору Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років Івану Ковальчуку для їх експонування і подальшого опрацювання.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.