Спецпроект

Комуністи і борці з націоналізмом теж розкажуть про Голодомор

Правда, в анонсі слово "Голодомор" вживати уникають. Ідеться просто про "голод 1932-1933 років мовою документів і очима істориків".

У четвер, 25 листопада, об 11.00 у прес-центрі інформаційної агенції "Інтерфакс-Україна" відбудеться прес-конференція на тему: "До питання голоду в Україні 1932-1933 років мовою документів і очима істориків".  

Учасники:

- секретар ЦК Компартії України, голова ВГО "Інтелігенція України за соціалізм", кандидат історичних наук Георгій Буйко;

- президент Міжнародного Слов'янського комітету, історик Микола Лавриненко;

- публіцист Мирослава Бердник;

- голова Держкомархіву Ольга Гінзбург; відповідальний секретар Українського Форуму Георгій Крючков.

Журналістів реєструватимуть на місці, повідомляє Інтерфакс.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.