Спецпроект

Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна - Держдума РФ

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу".

Державна Дума визнала, що розстріл польських офіцерів під Катинню був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Про це повідомляє Інтерфакс. 

"Опубліковані матеріали, які багато років зберігалися в секретних архівах, не тільки розкривають масштаби цієї страшної трагедії, але й свідчать, що Катинський злочин було скоєно за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників", - йдеться в заяві Державної Думи "Про катинської трагедії та її жертви ", прийнятій палатою за основу в п'ятницю. 

"В офіційній радянській пропаганді відповідальність за цей злочин, який отримав збірну назва "Катинська трагедія", приписувалася нацистським злочинцям. Ця версія довгі роки залишалася предметом прихованих, але від того не менш запеклих дискусій у радянському суспільстві і незмінно породжувала гнів, образу та недовіру польського народу", - наголошується в заяві. 

У ньому нагадується, що ще на початку 90-х років минулого століття в новій Росії було визнано, що масове знищення польських громадян на території СРСР під час другої світової війни стало актом свавілля тоталітарної держави, що піддав репресіям також сотні тисяч радянських людей за політичні та релігійні переконання, за соціальними та іншими ознаками. 

Державна Дума висловила "глибоке співчуття всім жертвам необгрунтованих репресій, їх рідним і близьким". 

У заяві також нагадується, що багато документів, довгий час зберігалися в закритому архіві Політбюро ЦК КПРС, які вже були передані польській стороні, однак частина секретних документів досі не відкрита.

"Депутати Державної Думи впевнені, що ця робота повинна бути продовжена - необхідно і далі вивчати архіви, вивіряти списки загиблих, відновлювати чесні імена тих, хто загинув у Катині та інших місцях, з'ясовувати всі обставини трагедії", - йдеться в заяві російських парламентаріїв.
  

Разом з тим у ньому наголошується, що Катинь є трагічним місцем і для Росії.
"У катинських ровах спочивають тисячі радянських громадян, знищених сталінським режимом у 1936-1938 рр. Саме на них відпрацьовувалася технологія масових вбивств, яка потім у тому ж місці була застосована відносно польських військовослужбовців. Поруч знаходяться і могили радянських військовополонених, розстріляних гітлерівськими катами в роки Великої Вітчизняної війни", - йдеться в документі. 

"Рішуче засуджуючи режим, який нехтував правами і життям людей, депутати Державної Думи простягають руку дружби польському народу і висловлюють надію на початок нового етапу у стосунках між нашими країнами, які будуть розвиватися на основі демократичних цінностей", - йдеться в заяві російського парламенту. 

За ухвалення цього документа проголосували члени трьох фракцій - "Єдина Росія", "Справедлива Росія" і ЛДПР. Фракція КПРФ голосувала проти.

"Історична Правда" нагадує, що учора представники російських комуністів заявили про існування "незаперечних фактів", які спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.