Спецпроект

Історію ОУН тепер можна повісити на стіну (+ карта)

у Львові відбулася презентація настінної карти "Організація Українських Націоналістів", виданої з ініціативи благодійного фонду "Україна-Русь" до 120-ї річниці з дня народження Андрія Мельника.

 

Президент фонду Ростислав Новоженець, презентуючи карту, зауважив, що карта ще раз розвінчує міф недругів України про те, що ОУН діяла виключно на західноукраїнських землях. Навпаки, за його словами, зібрані матеріали доводять всеукраїнський характер організації, яка, зрештою, відзначилася і далеко поза межами нашої держави.

На карті українських земель позначені штаб-квартири ОУН, концтабори та в'язниці, де утримувалися найвидатніші діячі організації, місця їх народження та загибелі, маршрути похідних груп тощо.

Також видання містить портрети та коротку інформацію про голів Організації Українських Націоналістів, починаючи від Євгена Коновальця. Тут є згадки про головних ідеологів, крайових провідників та головні конференції ОУН. Цікавою для читача може стати хронологія найвідоміших атестатів та ексів УВО та ОУН. Крім того, мапа містить і такі розділи, як створення ОУН, завдання і діяльність, розкол, діяльність в екзилі тощо.

Zaxid.net пише, що карта видана накладом 2 тис. примірників. Карту можна отримати у Фонді, або придбати у крамницях Львова: "Глобус", "Українська книгарня".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.