Спецпроект

Анонс на сьогодні: лекція "Чим була Україна для Німеччини на початку ХХ ст.?"

Центр польських та європейських студій НаУКМА запрошує на відкриту лекцію професора Гамбурзького університету Франка Гольчевського.

Тема: "Чим була Україна для Німеччини на початку ХХ ст.?"


 

Професор, д-р Франк Гольчевскі викладає історію Східної Європи в Гамбурзькому університеті та є автором книги "Німці та українці. 1914-1939", (видавництво Шьонінґ, 2010).

Захід відбувається в рамказ циклу публічних лекцій "Творення національної держави: Україна ХХ ст.", які читають історики з країн Європейського Союзу (головним чином з Німеччини) та Канади, наукові дослідження яких присвячені "гарячим темам" в історії України минулого століття.

Захід відбудеться в Центрі польських та європейських студій НаУКМА у середу, 15 грудня о 16.30
Вул. Волоська 10, 6 корпус.

Організатори заходу: Посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві, Фонд ім. Генріха Бьолля, DAAD (Німецька академічна служба обміну), Центр польських та європейських студій НаУКМА.

 

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».