Спецпроект

У Львові відзначатимуть ювілей кам'яниці, побудованої на місці середньовічних укріплень

У Львові сьогодні урочисто відзначатимуть 100 років побудови будинку на вулиці Валовій, 11.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської міської ради, з цієї нагоди відбудеться незвичний концерт - з балконів будинку-кам’яниці, а також частування львів‘ян і гостей міста солодощами і гарячим пивом.

Будинок на вулиці Валовій, 11 побудований у стилі неоготики, постав на місці розібраних застарілих будинків на замовлення власників ділянки - Берл і Сабіни Фінклерів за проектом Артура Шлеєна у 1910 році.

 

Своєрідною візитівкою кам’яниці є її архітектурний декор роботи скульптора Тадеуша Блотніцкого – середньовічні рицарі із щитами, на яких зображено герб Львова (ліворуч) та герб земель Галичини і Волині (праворуч)

ДОВІДКА: У різні часи в будинку на вулиці Валовій, 11 діяли торгові, фінансові установи та бюро. Серед довоєнних мешканців були капітан Адам Оттокар, дантист Генрик Аллерганд, доктор Валеріан Мадєвський, Ігнацій Райсс.

У будинку діяли приватні кабінети доктора Леопольда Алексанровича та Юзефа Фриша, адвокатське бюро Леона Райха, механічна майстерня "Континент" Юліана Ломаги, Акційний Галицький купецький банк.

У радянські часи – перукарня, а пізніше - один з найбільших комісійних магазинів Львова та ательє індпошиву "Лілея".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".