Спецпроект

У Львові - круглий стіл до 440-річчя Петра Сагайдачного

В Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного проходить круглий стіл з нагоди 440-річчя з дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Участь у відкритті круглого столу взяли перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків, перший заступник голови Львівської обласної ради Петро Колодій, начальник Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент Олег Омельченко.

У межах круглого столу відбулась презентація книги Українського інституту національної пам'яті - "Козацька старшина гетьманщини. Енциклопедія", яку видано з нагоди 440-річчя від дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

22 грудня відбудеться низка заходів у с.Кульчиці Самбірського району з нагоди 440-річчя від дня народження гетьмана Петра Сагайдачного.

Зокрема покладання квітів до пам'ятника гетьману Петру Сагайдачному, огляд експозиції музею гетьмана Петра Сагайдачного та тематичної кав'ярні Ю. Кульчицького, уродженця Кульчиць, української хати кін. ХІХ ст, що розташована на території музею.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.