Спецпроект

Учені з Лаври про свого нового директора: "Погромницька активність як у 1930-ті"

Фахівців брутально переводять на низькі посади (наприклад, упорядника кількатомового покажчика видань, що вийшли на території України, Сергія Степановича Петрова - на посаду двірника).

Частина наукового колективу Національного Києво-печерського заповідника виступила проти нового гендиректора музею Марини Громовї.

Вчені звернулися до президента НАНУ Бориса Патона з листом, у якому звинувачують Громову у знищенні наукового потенціалу заповідника.

Лист підписали шість докторів історичних наук. "Історична Правда" наводить його повністю.

"Науковій громадськості світу

Президентові Національної академії наук України

Патону Б.Є.

Шановні пані й панове!

Лихо, що спостигло сучасну українську культуру, набирає нових загрозливих форм у наступі на науково-культурницькі заклади.

Досі одним із провідних наукових осередків українського музейництва вважався Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Тут працювали доктори й кандидати наук, фахівці з історії Церкви й сакральної культури.

Щороку в Заповіднику провадилися наукові конференції ("Несторівські читання", "Могилянські читання", "Православ'я - наука - освіта" тощо), на які з'їжджалися провідні вчені з різних країн. Виходили наукові монографії й збірники.

Ситуація різко змінилася після призначення 8 квітня 2010 року на посаду генерального директора Заповідника Громової Марини Едуардівни.

Аналогічно до подій початку 1930-х років погромницька активність нового керівництва спрямована на знищення наукової складової заповідника, виселення музеїв із приміщень Заповідника. Наказом п. Громової № 230 від 10.11.2010 р. звільнено 5 докторів наук і 5 кандидатів наук.

У різний час ученим, що недавно пройшли атестаційну комісію, було "запропоновано" піти самим або їх брутально переведено на низькі посади (напр., упорядника кількатомового покажчика видань, що вийшли на території України, Сергія Степановича Петрова - на посаду двірника).

Під різними приводами із штату Заповідника звільняються висококваліфіковані музейники (попереджено про скорочення чудового знавця іконопису Ольгу Олександрівну Коваленко), реставратори, натомість на звільнені посади призначаються особи без належної кваліфікації.

Зупинено підготовку до друку планових робіт, зокрема збірника документів про втрати культурної спадщини України в мирні роки ХХ ст., про що було підписано угоду між заповідником та Інститутом історії України НАН України.

Звертаємось до Вас із проханням підтримати наш протест проти вандалізму.

З повагою

Сергій Білокінь, доктор історичних наук, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка,

Сергій Гальченко, доктор філологічних наук, професор

Світлана Кагамлик, кандидат історичних наук

Алла Киридон, доктор історичних наук, професор

Валерій Ластовський, доктор історичних наук, професор

Сергій Сегеда, доктор історичних наук, професор

Василь Ульяновський, доктор історичних наук, професор.

3 грудня 2010 року".

Нагадаємо, що два тижні тому війну своєму новому директорові оголосив науковий колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Тим часом уряд не полишає своїх намірів виселити з території Києво-Печерської Лаври усі музеї і наукові установи.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.