Спецпроект

Учені з Лаври про свого нового директора: "Погромницька активність як у 1930-ті"

Фахівців брутально переводять на низькі посади (наприклад, упорядника кількатомового покажчика видань, що вийшли на території України, Сергія Степановича Петрова - на посаду двірника).

Частина наукового колективу Національного Києво-печерського заповідника виступила проти нового гендиректора музею Марини Громовї.

Вчені звернулися до президента НАНУ Бориса Патона з листом, у якому звинувачують Громову у знищенні наукового потенціалу заповідника.

Лист підписали шість докторів історичних наук. "Історична Правда" наводить його повністю.

"Науковій громадськості світу

Президентові Національної академії наук України

Патону Б.Є.

Шановні пані й панове!

Лихо, що спостигло сучасну українську культуру, набирає нових загрозливих форм у наступі на науково-культурницькі заклади.

Досі одним із провідних наукових осередків українського музейництва вважався Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Тут працювали доктори й кандидати наук, фахівці з історії Церкви й сакральної культури.

Щороку в Заповіднику провадилися наукові конференції ("Несторівські читання", "Могилянські читання", "Православ'я - наука - освіта" тощо), на які з'їжджалися провідні вчені з різних країн. Виходили наукові монографії й збірники.

Ситуація різко змінилася після призначення 8 квітня 2010 року на посаду генерального директора Заповідника Громової Марини Едуардівни.

Аналогічно до подій початку 1930-х років погромницька активність нового керівництва спрямована на знищення наукової складової заповідника, виселення музеїв із приміщень Заповідника. Наказом п. Громової № 230 від 10.11.2010 р. звільнено 5 докторів наук і 5 кандидатів наук.

У різний час ученим, що недавно пройшли атестаційну комісію, було "запропоновано" піти самим або їх брутально переведено на низькі посади (напр., упорядника кількатомового покажчика видань, що вийшли на території України, Сергія Степановича Петрова - на посаду двірника).

Під різними приводами із штату Заповідника звільняються висококваліфіковані музейники (попереджено про скорочення чудового знавця іконопису Ольгу Олександрівну Коваленко), реставратори, натомість на звільнені посади призначаються особи без належної кваліфікації.

Зупинено підготовку до друку планових робіт, зокрема збірника документів про втрати культурної спадщини України в мирні роки ХХ ст., про що було підписано угоду між заповідником та Інститутом історії України НАН України.

Звертаємось до Вас із проханням підтримати наш протест проти вандалізму.

З повагою

Сергій Білокінь, доктор історичних наук, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка,

Сергій Гальченко, доктор філологічних наук, професор

Світлана Кагамлик, кандидат історичних наук

Алла Киридон, доктор історичних наук, професор

Валерій Ластовський, доктор історичних наук, професор

Сергій Сегеда, доктор історичних наук, професор

Василь Ульяновський, доктор історичних наук, професор.

3 грудня 2010 року".

Нагадаємо, що два тижні тому війну своєму новому директорові оголосив науковий колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Тим часом уряд не полишає своїх намірів виселити з території Києво-Печерської Лаври усі музеї і наукові установи.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.