Спецпроект

"Буквально за тиждень" у Львові мають завершити реставрацію Вірменської церкви

У Вірменській церкві у Львові виконано 98% усіх запланованих реставраційних робіт, сказав керівник підрядної організації ТзОВ "Стела" Михайло Гаврик.

Про це Zaxid.net повідомили у Львівській міській раді.

"Уже практично всі роботи виконані, за винятком центрального входу. Там є 4 дашки, які треба накрити міддю та 10 хачкарів, які теж потрібно накрити міддю. Робіт ще залишилося буквально на тиждень", - зазначив Михайло Гаврик.

Цьогоріч реставратори працювали над відновленням фасаду церкви. "Також відреставровано вікна, обрамлення, металеві огородження на вікнах, чотири брами. На одній з них відтворено хрест, який був повністю втрачений", - додав Михайло Гаврик.

Цей об'єкт є перехідним і наступного року заплановано продовжити роботи з відновлення комплексу Вірменської церкви.

За інформацією управління охорони історичного середовища, треба виконати роботи з упорядкування двору, який з'єднує вул. Вірменську та вул. Лесі Українки, відреставрувати пам'ятну колону з фігурою святого Христофора.

Нагадаємо, цього року на реставрацію комплексу Вірменської церкви з міського бюджету виділено 1,5 млн грн. Торік на відновлення пам'ятки архітектури з міської казни виділили 1 млн грн.

Як повідомили в управлінні охорони історичного середовища, за якісну реставрацію дзвіниці комплексу Вірменської церкви підрядна організація "Стела" номінована на міжнародну нагороду "Кришталева цеглина". Переможця визначать 9-10 грудня у Любліні (Польща).

2010 року за кошти Міністерства культури та національної спадщини Польщі продовжувались роботи з консервації стінопису в інтер'єрі храму та розпочато реставрацію дерев'яного вівтаря Голгофа. Роботи виконували польські та українські спеціалісти.

Вірменський собор - пам'ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найдавнішу частину храму збудовано у другій половині XIV століття (1363-1370 років) майстром Дорінгом за зразком церкви в Ані - давній столиці Вірменії. Середня частина прибудована в XVII ст., західна з виходом на вул.Краківську збудована в ХІХ ст.

У 20-тих роках ХХ ст. стіни храму поліхромовані унікальними розписами Яна Генрика Розена. Протягом століть церква була громадським і релігійним центром вірменської громади Львова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.