Спецпроект

"Буквально за тиждень" у Львові мають завершити реставрацію Вірменської церкви

У Вірменській церкві у Львові виконано 98% усіх запланованих реставраційних робіт, сказав керівник підрядної організації ТзОВ "Стела" Михайло Гаврик.

Про це Zaxid.net повідомили у Львівській міській раді.

"Уже практично всі роботи виконані, за винятком центрального входу. Там є 4 дашки, які треба накрити міддю та 10 хачкарів, які теж потрібно накрити міддю. Робіт ще залишилося буквально на тиждень", - зазначив Михайло Гаврик.

Цьогоріч реставратори працювали над відновленням фасаду церкви. "Також відреставровано вікна, обрамлення, металеві огородження на вікнах, чотири брами. На одній з них відтворено хрест, який був повністю втрачений", - додав Михайло Гаврик.

Цей об'єкт є перехідним і наступного року заплановано продовжити роботи з відновлення комплексу Вірменської церкви.

За інформацією управління охорони історичного середовища, треба виконати роботи з упорядкування двору, який з'єднує вул. Вірменську та вул. Лесі Українки, відреставрувати пам'ятну колону з фігурою святого Христофора.

Нагадаємо, цього року на реставрацію комплексу Вірменської церкви з міського бюджету виділено 1,5 млн грн. Торік на відновлення пам'ятки архітектури з міської казни виділили 1 млн грн.

Як повідомили в управлінні охорони історичного середовища, за якісну реставрацію дзвіниці комплексу Вірменської церкви підрядна організація "Стела" номінована на міжнародну нагороду "Кришталева цеглина". Переможця визначать 9-10 грудня у Любліні (Польща).

2010 року за кошти Міністерства культури та національної спадщини Польщі продовжувались роботи з консервації стінопису в інтер'єрі храму та розпочато реставрацію дерев'яного вівтаря Голгофа. Роботи виконували польські та українські спеціалісти.

Вірменський собор - пам'ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найдавнішу частину храму збудовано у другій половині XIV століття (1363-1370 років) майстром Дорінгом за зразком церкви в Ані - давній столиці Вірменії. Середня частина прибудована в XVII ст., західна з виходом на вул.Краківську збудована в ХІХ ст.

У 20-тих роках ХХ ст. стіни храму поліхромовані унікальними розписами Яна Генрика Розена. Протягом століть церква була громадським і релігійним центром вірменської громади Львова.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.