Спецпроект

Російський диспетчер дезінформував екіпаж Ту-154 Качинського - поляки

Диспетчери Смоленського аеродрому надавали пілотам польського урядового літака 10 квітня 2010 року невірну інформацію про правильність курсу посадки.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це йдеться у висновках польських експертів, які були надіслані російському МАК у вигляді зауважень до проекту рапорту причин Смоленської трагедії.

"(Екіпаж літака) був дезінформований про нібито правильний курс посадки", - зазначено в документі.

Польські експерти також зауважили, що працівник Смоленського аеродрому, який слідкував за посадкою польського урядового літака в його кінцевій фазі, "практично не мав досвіду в цій роботі".

За їх даними, за рік до катастрофи він виконував цю роботу лише сім разів, причому лише один раз - в умовах поганої погоди.

На думку польських аналітиків, надання диспетчером даних про курс, зважаючи також на значну похибку застарілих радарів аеродрому, мало вплив на "кінцевий результат польоту".

Нагадаємо, що у грудні минулого року польські слідчі вимагали заново допитати диспетчерів, які обслуговували посадку Ту-154 уряду Польщі - оскільки російська сторона несподівано анулювала їхні попередні свідчення.

Тоді Польща надіслала МАК майже 150 сторінок зауважень до проекту рапорту причин катастрофи у грудні минулого року.

МАК сьогодні оприлюднив остаточний звіт про причини катастрофи, в якому усю вину за трагедію поклав на польських пілотів, заявивши, що дії диспетчерів не були причиною катастрофи, яка забрала життя 96 польських громадян.

Сьогодні ж голова держкомісії Польщі з розслідування авіаційних інцидентів Едмунт Кліх спростував слова голови Міждержавного авіаційного комітету Тетяни Анодіної про свою участь у всіх важливих нарадах щодо розслідування Смоленської катастрофи.

"На жаль, це брехня. Мене не запрошували на жодну іншу зустріч, лише на ту, що відбулась у Смоленську, незважаючи на те, що звертався з таким проханням", - сказав він.

Кліх вважає, що росіяни навмисне вирішили швидко оприлюднити доповідь про катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського, щоб не включити в цей документ зауваження польської сторони.

Кілька днів тому Едмунт Кліх повідомив, що всі записи з радарів Смоленського аеродрому за 10 квітня 2010 року зникли.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.