Спецпроект

Російський диспетчер дезінформував екіпаж Ту-154 Качинського - поляки

Диспетчери Смоленського аеродрому надавали пілотам польського урядового літака 10 квітня 2010 року невірну інформацію про правильність курсу посадки.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це йдеться у висновках польських експертів, які були надіслані російському МАК у вигляді зауважень до проекту рапорту причин Смоленської трагедії.

"(Екіпаж літака) був дезінформований про нібито правильний курс посадки", - зазначено в документі.

Польські експерти також зауважили, що працівник Смоленського аеродрому, який слідкував за посадкою польського урядового літака в його кінцевій фазі, "практично не мав досвіду в цій роботі".

За їх даними, за рік до катастрофи він виконував цю роботу лише сім разів, причому лише один раз - в умовах поганої погоди.

На думку польських аналітиків, надання диспетчером даних про курс, зважаючи також на значну похибку застарілих радарів аеродрому, мало вплив на "кінцевий результат польоту".

Нагадаємо, що у грудні минулого року польські слідчі вимагали заново допитати диспетчерів, які обслуговували посадку Ту-154 уряду Польщі - оскільки російська сторона несподівано анулювала їхні попередні свідчення.

Тоді Польща надіслала МАК майже 150 сторінок зауважень до проекту рапорту причин катастрофи у грудні минулого року.

МАК сьогодні оприлюднив остаточний звіт про причини катастрофи, в якому усю вину за трагедію поклав на польських пілотів, заявивши, що дії диспетчерів не були причиною катастрофи, яка забрала життя 96 польських громадян.

Сьогодні ж голова держкомісії Польщі з розслідування авіаційних інцидентів Едмунт Кліх спростував слова голови Міждержавного авіаційного комітету Тетяни Анодіної про свою участь у всіх важливих нарадах щодо розслідування Смоленської катастрофи.

"На жаль, це брехня. Мене не запрошували на жодну іншу зустріч, лише на ту, що відбулась у Смоленську, незважаючи на те, що звертався з таким проханням", - сказав він.

Кліх вважає, що росіяни навмисне вирішили швидко оприлюднити доповідь про катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського, щоб не включити в цей документ зауваження польської сторони.

Кілька днів тому Едмунт Кліх повідомив, що всі записи з радарів Смоленського аеродрому за 10 квітня 2010 року зникли.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.