Спецпроект

Керівник українського загону оборони Вільнюса протестує проти шенгенських віз

Один із співкерівників Українського студентського загону, який обороняв Вільнюс від нападу радянських військ у січні 1991 року, Микола Поліщук відмовився їхати на ювілейні заходи у Литві на знак протесту проти візової політики Євросоюзу.

Про це Поліщук повідомив у своєму блозі.

"Я вирішив знехтувати запрошенням голови Сойму Литовської Республіки п. Ірени Дягутене відвідати Вільнюс, яке я отримав як один із колишніх співкерівників Українського студентського загону підтримки Литви і учасник охорони вищепойменованого Сойму.

На сьогоднішній день для мене є неприйнятною процедура оформлення віз до країн Шенгенського простору, яка є однозначно дискримінаційною та принизливою щодо українських (і не тільки) громадян.

Нові берлінські мури протирічать тим принципам свободи націй, який я власне і відстоював у Литовській Республіці. Грубо кажучи, 20 років тому пострадянський світ уявлявся нам з литовцями таким собі братерством вільних націй, де не були б потрібними не те, що візи, але й паспорти.

Користуючись нагодою, хочу поздоровити тих учасників Українського студенстького загону підтримки Литви, які також із різних причин залишилися в Україні: Ігоря Колісника, Дмитра Полюховича, Андрія Черненка та ще багатьох непойменованих.

За останні роки це вже друге моє візове голодування, перед цим я так само знехтував поїздкою на сходознавчий семінар до Парижу. Обіцяю й на майбутнє не відвідувати Европу все більше і частіше, а також закликаю долучатись до цієї акції всіх небайдужих Українців, поняття внутрішньої свободи яких несумісне з шенгенською бюрократією".

ДОВІДКА ІП:

13 січня відзначається в Литві як День захисників свободи - у пам'ять про загиблих 13 січня 1991 року під час вторгнення радянської армії у Вільнюс.

У цей день радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити законну владу Литви, яка проголосила незалежність від СРСР (першою з радянських республік).

При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинуло 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждало.

Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей, серед них - і загін студентів-добровольців з України.

Вулиця “Антикомунізм”: спільна боротьба євреїв та українців

У другій половині 1950-х років вихідці із Західної України Ярослав Стецько та Гавів Шибер активно сприяли утворенню світової антикомуністичної організації. Ярослав Стецько(президент Антибільшовицького Блоку Народів) очолював організаційний комітет Антикомуністичного континентального конгресу в Гватемалі, тоді як Гавів Шибер, вперше представляв ізраїльську антикомуністичну організацію – Антикомуністичний голос Єрусалиму – на такому заході.

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято