23 серпня 1939

Європарламент засудив "відбілювання" комуністичного тоталітаризму в РФ

17 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни

Текст документу оприлюдненй на сайті Європарламенту. Проект склала група польських депутатів.

У резолюції підкреслюється, що за початок Другої світової війни відповідальні і нацистська Німеччина, і Радянський Союз. Два диктаторських режими співпрацювали у політичній, економічній і військовій галузях, та домовилися про поділ Європи, оформивши своє рішення у Пакті Молотова-Ріббентропа та його таємних прококолах. 

 

Положення резолюції нагадують не лише про майже одночасний напад Гітлера та Сталіна на Польщу, а й про тогочасну агресію СРСР проти Фінляндії, балтійських держав та Румунії. 

Серед злочинів двох тоталітарних режимів вказані Голокост, депортації, розправи над польськими та латвійськими офіцерами, штучний голод в Україні та створення ГУЛАГу. При цьому, наголошують автори резолюції, нацистські діяння були засуджені в Нюрнерзі, а комуністичні ще потребують морально-правової оцінки.

Європарламент висловив "глибоку стурбованість зусиллями нинішнього росыйського керівництва щодо спотворення історичних фактів та відбілювання злочинів, скоєних радянським тоталітарним режимом, вважає їх небезпечним компонентом інформаційної війни, яка ведеться проти демократичної Європи".

У резолюції йдеться і про те, що злочини комуністичного режиму не можуть бути виправдані його внеском у перемогу над нацизмом. Засуджуються спроби влади РФ притягати до відповідальності тих, хто висловлює альтернативні офіційному російському дискурсу погляди на Другу світову війну. 

"... постійне існування у громадських просторах у деяких державах-членах (Євросоюзу, - ІП) пам'ятників та меморіалів (парків, скверів, вулиць тощо), що прославляють Радянську армію, яка окупувала ці країни, прокладає шлях до спотворення історичних фактів щодо причин, перебігу та наслідків Другої світової війни", - наголошується у резолюції. 

535 депутатів проголосували за резолюцію, 66 - проти, 62 - утримались. 

Речниця МЗС Росії Марія Захарова назвала резолюцію "черговим витком грубої фальсифікації історії". 

"Хотіли б ще раз підкреслити небезпеку курсу на політизацію та ревізію історичних фактів. Замовчуючи неприємні для себе сторінки і трактуючи "підретушовану" версію подій на свій розсуд, в Європарламенті остаточно втрачають зв'язок з реальністю", - йдеться у коментарі, оприлюдненому на сайті російського відомства.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.