Спецпроект

Польський прем'єр вимагатиме від Росії врахування польської думки

Польща добиватиметься від Росії врахування зауважень польських експертів до підготовленного росіянами рапорту причин Смоленської авіакатастрофи.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова польського уряду Дональд Туск на прес-конференції у Варшаві.

Він відзначив, що таку можливість передбачає Чиказька конвенція, яку польська і російська сторони визначили за правову основу співпраці при вивченні причин трагедії.

"З такою заявкою польська сторона звернеться до Росії", - сказав він, коментуючи оприлюднений вчора рапорт Міждержавного авіаційного комітету (МАК).

Туск наголосив, що польська сторона буде добиватися з'ясування усіх причин катастрофи, що сталася 10 квітня 2010 року.

12 січня МАК оприлюднив рапорт причин Смоленської авіакатастрофи. Усю вину за катастрофу покладено на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити літак "будь-якою ціною".

У відповідь польські експерти заявили, що в рапорті не врахувані зауваження польської сторони, яка просила звернути увагу на причетність до катастрофи і російських диспетчерів у Смоленську.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.