Спецпроект

Польський прем'єр вимагатиме від Росії врахування польської думки

Польща добиватиметься від Росії врахування зауважень польських експертів до підготовленного росіянами рапорту причин Смоленської авіакатастрофи.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова польського уряду Дональд Туск на прес-конференції у Варшаві.

Він відзначив, що таку можливість передбачає Чиказька конвенція, яку польська і російська сторони визначили за правову основу співпраці при вивченні причин трагедії.

"З такою заявкою польська сторона звернеться до Росії", - сказав він, коментуючи оприлюднений вчора рапорт Міждержавного авіаційного комітету (МАК).

Туск наголосив, що польська сторона буде добиватися з'ясування усіх причин катастрофи, що сталася 10 квітня 2010 року.

12 січня МАК оприлюднив рапорт причин Смоленської авіакатастрофи. Усю вину за катастрофу покладено на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців вирішили посадити літак "будь-якою ціною".

У відповідь польські експерти заявили, що в рапорті не врахувані зауваження польської сторони, яка просила звернути увагу на причетність до катастрофи і російських диспетчерів у Смоленську.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.