Спецпроект

Радіо, що руйнувало комунізм у Польщі, виклало у мережу унікальний аудіоархів

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950–1980-х років.

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950-1980-х років.

Експерти кажуть, що цей архів - унікальне джерело інформації для всіх, хто цікавиться історією Польщі та Європи другої половини ХХ сторіччя.

Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач радіо "Вільна Європа" народилася серед колишніх працівників цього радіо.

Цей задум активно підтримував віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі.

Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, однак уже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950-1960-х роках.

Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції радіо "Вільна Європа" у 1980-х роках.

У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за "антидержавну діяльність".

"Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики", - сказав Найдер у коментарі радіо "Свобода".

Зайшовши на польський портал "Радіо волі", користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу виняткових історичних подій - як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.

За словами Найдера, радіоархів в інтернеті - це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.

"Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність "Солідарності". Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували", - зазначив Найдер.

За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі - України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.

Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі "Радіо Волі" доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси.

Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо "Бі-Бі-Сі", а згодом доступними будуть записи передач "Голосу Америки" та "Німецької хвилі".

Радіо "Вільна Європа" було найпопулярнішим закордонним радіо серед польських слухачів у роки комуністичного режиму.

За деяким підрахунками, його слухали від 40 до 60% дорослих поляків.

Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.

У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція радіо "Вільна Європ" урочисто припинила свою діяльність.

Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.