Спецпроект

Радіо, що руйнувало комунізм у Польщі, виклало у мережу унікальний аудіоархів

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950–1980-х років.

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950-1980-х років.

Експерти кажуть, що цей архів - унікальне джерело інформації для всіх, хто цікавиться історією Польщі та Європи другої половини ХХ сторіччя.

Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач радіо "Вільна Європа" народилася серед колишніх працівників цього радіо.

Цей задум активно підтримував віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі.

Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, однак уже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950-1960-х роках.

Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції радіо "Вільна Європа" у 1980-х роках.

У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за "антидержавну діяльність".

"Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики", - сказав Найдер у коментарі радіо "Свобода".

Зайшовши на польський портал "Радіо волі", користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу виняткових історичних подій - як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.

За словами Найдера, радіоархів в інтернеті - це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.

"Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність "Солідарності". Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували", - зазначив Найдер.

За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі - України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.

Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі "Радіо Волі" доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси.

Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо "Бі-Бі-Сі", а згодом доступними будуть записи передач "Голосу Америки" та "Німецької хвилі".

Радіо "Вільна Європа" було найпопулярнішим закордонним радіо серед польських слухачів у роки комуністичного режиму.

За деяким підрахунками, його слухали від 40 до 60% дорослих поляків.

Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.

У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція радіо "Вільна Європ" урочисто припинила свою діяльність.

Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.