Спецпроект

Радіо, що руйнувало комунізм у Польщі, виклало у мережу унікальний аудіоархів

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950–1980-х років.

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950-1980-х років.

Експерти кажуть, що цей архів - унікальне джерело інформації для всіх, хто цікавиться історією Польщі та Європи другої половини ХХ сторіччя.

Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач радіо "Вільна Європа" народилася серед колишніх працівників цього радіо.

Цей задум активно підтримував віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі.

Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, однак уже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950-1960-х роках.

Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції радіо "Вільна Європа" у 1980-х роках.

У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за "антидержавну діяльність".

"Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики", - сказав Найдер у коментарі радіо "Свобода".

Зайшовши на польський портал "Радіо волі", користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу виняткових історичних подій - як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.

За словами Найдера, радіоархів в інтернеті - це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.

"Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність "Солідарності". Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували", - зазначив Найдер.

За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі - України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.

Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі "Радіо Волі" доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси.

Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо "Бі-Бі-Сі", а згодом доступними будуть записи передач "Голосу Америки" та "Німецької хвилі".

Радіо "Вільна Європа" було найпопулярнішим закордонним радіо серед польських слухачів у роки комуністичного режиму.

За деяким підрахунками, його слухали від 40 до 60% дорослих поляків.

Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.

У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція радіо "Вільна Європ" урочисто припинила свою діяльність.

Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.