Спецпроект

Радіо, що руйнувало комунізм у Польщі, виклало у мережу унікальний аудіоархів

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950–1980-х років.

"Польське радіо" створило інтернет-портал "Радіо волі" (Radio Wolności), де розмістило архівні радіоматеріали з 1950-1980-х років.

Експерти кажуть, що цей архів - унікальне джерело інформації для всіх, хто цікавиться історією Польщі та Європи другої половини ХХ сторіччя.

Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач радіо "Вільна Європа" народилася серед колишніх працівників цього радіо.

Цей задум активно підтримував віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі.

Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, однак уже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950-1960-х роках.

Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції радіо "Вільна Європа" у 1980-х роках.

У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за "антидержавну діяльність".

"Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики", - сказав Найдер у коментарі радіо "Свобода".

Зайшовши на польський портал "Радіо волі", користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу виняткових історичних подій - як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.

За словами Найдера, радіоархів в інтернеті - це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.

"Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність "Солідарності". Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували", - зазначив Найдер.

За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі - України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.

Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі "Радіо Волі" доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси.

Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо "Бі-Бі-Сі", а згодом доступними будуть записи передач "Голосу Америки" та "Німецької хвилі".

Радіо "Вільна Європа" було найпопулярнішим закордонним радіо серед польських слухачів у роки комуністичного режиму.

За деяким підрахунками, його слухали від 40 до 60% дорослих поляків.

Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.

У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція радіо "Вільна Європ" урочисто припинила свою діяльність.

Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.