Спецпроект

Росіяни приписали польським пілотам слова, які ті не казали

Російські експерти, які розшифровували записи розмов в кабіні пілотів польського урядового літака Ту-154, що розбився 10 квітня 2010 року під Смоленськом, приписали пілотам слова, яких вони не говорили.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це свідчить стенограма розмов, зроблена польськими експертами.

За даними польської сторони, навігатор Артур Зєнтас не говорив слів "розізлиться" за три хвилини до катастрофи, як подав у своєму кінцевому рапорті Міждержавний авіаційний комітет (у першій версії стенограми, які МАК передав полякам у червні, слова навігатора були: „він розізлиться, якщо".

Росіяни вважали ці слова головним підтвердженням тиску на екіпаж з боку президента Леха Качинського, який нібито вимагав посадки за будь-яких умов.

Крім цього, командир екіпажу Аркадіуш Протасюк після того, як довідався про складні погодні умови у Смоленську не говорив директору дипломатичного протоколу Маріушу Казану: "Прошу запитати (шефа), що будемо робити далі".

Натомість польські експерти прочитали із записів "чорної скриньки" такі слова командира: "Прошу подумати над рішенням, що будемо робити".

Розшифровку розмов у кабіні Ту-154 за польською версією літа 2010 року читайте тут

Польським експертам також вдалося прочитати низку важливих записів, які не були вміщені в підготовлену росіянами стенограму.

Зокрема, нововиявлені записи підтверджують, що польські пілоти знали про яр перед злітно-посадочною смугою.

Так, за дві хвилини до зіткнення із землею, коли літак був на висоті 400 метрів, другий пілот двічі нагадав командиру про нерівність перед смугою: "Там є заниження, Арек". "Знаю, зараз буде", - відповів Аркадіуш Протасюк.

Крім цього, за 16 секунд до катастрофи неідентифікована особа сказала: "нічого не видно".

Як заявив в інтерв'ю TVN24 пілот Міхал Фішер, польська стенограма спростовує поставлену росіянами тезу про тиск високопосадовців на пілотів літака.

Міністр внутрішніх справ та адміністрації Єжи Міллер відмовився коментувати різницю у польській та російських стенограмах.

Як повідомлялося, російський МАК у кінцевому рапорті назвав основною причиною катастрофи намагання пілотів посадити машину "будь-якою ціною" нібито через тиск високопосадовців на борту.

Водночас, за даними польських експертів, пілоти не намагалися посадити машину, а лише підійшли до висоти прийняття рішення - 100 метрів - звідки намагалися відійти на друге коло, але не встигли цього зробити.

Польські власті вважають співвідповідальними за катастрофу росіян, які, усвідомлюючи неможливість посадки в таких погодних умовах, дозволили пілотам підійти до висоти прийняття рішення, дезінформували про правильність курсу посадки та запізно наказали припинити зниження.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.