Спецпроект

Росіяни приписали польським пілотам слова, які ті не казали

Російські експерти, які розшифровували записи розмов в кабіні пілотів польського урядового літака Ту-154, що розбився 10 квітня 2010 року під Смоленськом, приписали пілотам слова, яких вони не говорили.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це свідчить стенограма розмов, зроблена польськими експертами.

За даними польської сторони, навігатор Артур Зєнтас не говорив слів "розізлиться" за три хвилини до катастрофи, як подав у своєму кінцевому рапорті Міждержавний авіаційний комітет (у першій версії стенограми, які МАК передав полякам у червні, слова навігатора були: „він розізлиться, якщо".

Росіяни вважали ці слова головним підтвердженням тиску на екіпаж з боку президента Леха Качинського, який нібито вимагав посадки за будь-яких умов.

Крім цього, командир екіпажу Аркадіуш Протасюк після того, як довідався про складні погодні умови у Смоленську не говорив директору дипломатичного протоколу Маріушу Казану: "Прошу запитати (шефа), що будемо робити далі".

Натомість польські експерти прочитали із записів "чорної скриньки" такі слова командира: "Прошу подумати над рішенням, що будемо робити".

Розшифровку розмов у кабіні Ту-154 за польською версією літа 2010 року читайте тут

Польським експертам також вдалося прочитати низку важливих записів, які не були вміщені в підготовлену росіянами стенограму.

Зокрема, нововиявлені записи підтверджують, що польські пілоти знали про яр перед злітно-посадочною смугою.

Так, за дві хвилини до зіткнення із землею, коли літак був на висоті 400 метрів, другий пілот двічі нагадав командиру про нерівність перед смугою: "Там є заниження, Арек". "Знаю, зараз буде", - відповів Аркадіуш Протасюк.

Крім цього, за 16 секунд до катастрофи неідентифікована особа сказала: "нічого не видно".

Як заявив в інтерв'ю TVN24 пілот Міхал Фішер, польська стенограма спростовує поставлену росіянами тезу про тиск високопосадовців на пілотів літака.

Міністр внутрішніх справ та адміністрації Єжи Міллер відмовився коментувати різницю у польській та російських стенограмах.

Як повідомлялося, російський МАК у кінцевому рапорті назвав основною причиною катастрофи намагання пілотів посадити машину "будь-якою ціною" нібито через тиск високопосадовців на борту.

Водночас, за даними польських експертів, пілоти не намагалися посадити машину, а лише підійшли до висоти прийняття рішення - 100 метрів - звідки намагалися відійти на друге коло, але не встигли цього зробити.

Польські власті вважають співвідповідальними за катастрофу росіян, які, усвідомлюючи неможливість посадки в таких погодних умовах, дозволили пілотам підійти до висоти прийняття рішення, дезінформували про правильність курсу посадки та запізно наказали припинити зниження.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.