Спецпроект

У партії Путіна хочуть винести Леніна з Мавзолею, бо це "збочення"

Тіло Володимира Леніна необхідно прибрати з мавзолею на Красній площі і захоронити, переконаний депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Володимир Мединський.

 "Ленін є дуже спірною політичною фігурою, і наявність його як центральної фігури в некрополі в серці нашої країни - крайня безглуздість", - заявив Мединський, слова якого цитує сайт "Єдиної Росії".

На його думку, питання винесення тіла Леніна з мавзолею необхідно піднімати постійно.

"Це якась безглузда, язичницько-некрофільська місія у нас на Червоній площі. Ніякого тіла Леніна там немає, фахівці знають, що збереглося близько 10% від тіла, все інше звідти вже давно випотрошено та замінено. Але головне не тіло - головне дух", - сказав Мединський.

Він зазначив, що багатьох ображають рок-концерти на Василівському узвозі, "але ми навіть не замислюємося про те, що в цьому подвійне блюзнірство - концерти проходять на території кладовища".

"Це вже якийсь сатанізм. І ходимо ми по кладовищу", - обурився депутат.

Мединський нагадав, що сам Ленін не збирався зводити собі жодних мавзолеїв, і його живі родичі - сестра і брат - були категорично проти і хотіли поховати його в Петербурзі поряд з матір'ю.

"Але комуністам було наплювати на бажання і самого вождя, і його родичів. Їм було необхідно створити культ, який підміняє релігію, і зробити з Леніна щось, що заміщає Христа. Щось не вийшло. З цим збоченням необхідно закінчувати", - заявив Мединський.

21 січня - день смерті Леніна, який помер в 1924 році.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.