Спецпроект

У партії Путіна хочуть винести Леніна з Мавзолею, бо це "збочення"

Тіло Володимира Леніна необхідно прибрати з мавзолею на Красній площі і захоронити, переконаний депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Володимир Мединський.

 "Ленін є дуже спірною політичною фігурою, і наявність його як центральної фігури в некрополі в серці нашої країни - крайня безглуздість", - заявив Мединський, слова якого цитує сайт "Єдиної Росії".

На його думку, питання винесення тіла Леніна з мавзолею необхідно піднімати постійно.

"Це якась безглузда, язичницько-некрофільська місія у нас на Червоній площі. Ніякого тіла Леніна там немає, фахівці знають, що збереглося близько 10% від тіла, все інше звідти вже давно випотрошено та замінено. Але головне не тіло - головне дух", - сказав Мединський.

Він зазначив, що багатьох ображають рок-концерти на Василівському узвозі, "але ми навіть не замислюємося про те, що в цьому подвійне блюзнірство - концерти проходять на території кладовища".

"Це вже якийсь сатанізм. І ходимо ми по кладовищу", - обурився депутат.

Мединський нагадав, що сам Ленін не збирався зводити собі жодних мавзолеїв, і його живі родичі - сестра і брат - були категорично проти і хотіли поховати його в Петербурзі поряд з матір'ю.

"Але комуністам було наплювати на бажання і самого вождя, і його родичів. Їм було необхідно створити культ, який підміняє релігію, і зробити з Леніна щось, що заміщає Христа. Щось не вийшло. З цим збоченням необхідно закінчувати", - заявив Мединський.

21 січня - день смерті Леніна, який помер в 1924 році.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб