Спецпроект

У партії Путіна хочуть винести Леніна з Мавзолею, бо це "збочення"

Тіло Володимира Леніна необхідно прибрати з мавзолею на Красній площі і захоронити, переконаний депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Володимир Мединський.

 "Ленін є дуже спірною політичною фігурою, і наявність його як центральної фігури в некрополі в серці нашої країни - крайня безглуздість", - заявив Мединський, слова якого цитує сайт "Єдиної Росії".

На його думку, питання винесення тіла Леніна з мавзолею необхідно піднімати постійно.

"Це якась безглузда, язичницько-некрофільська місія у нас на Червоній площі. Ніякого тіла Леніна там немає, фахівці знають, що збереглося близько 10% від тіла, все інше звідти вже давно випотрошено та замінено. Але головне не тіло - головне дух", - сказав Мединський.

Він зазначив, що багатьох ображають рок-концерти на Василівському узвозі, "але ми навіть не замислюємося про те, що в цьому подвійне блюзнірство - концерти проходять на території кладовища".

"Це вже якийсь сатанізм. І ходимо ми по кладовищу", - обурився депутат.

Мединський нагадав, що сам Ленін не збирався зводити собі жодних мавзолеїв, і його живі родичі - сестра і брат - були категорично проти і хотіли поховати його в Петербурзі поряд з матір'ю.

"Але комуністам було наплювати на бажання і самого вождя, і його родичів. Їм було необхідно створити культ, який підміняє релігію, і зробити з Леніна щось, що заміщає Христа. Щось не вийшло. З цим збоченням необхідно закінчувати", - заявив Мединський.

21 січня - день смерті Леніна, який помер в 1924 році.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.