Спецпроект

У партії Путіна хочуть винести Леніна з Мавзолею, бо це "збочення"

Тіло Володимира Леніна необхідно прибрати з мавзолею на Красній площі і захоронити, переконаний депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Володимир Мединський.

 "Ленін є дуже спірною політичною фігурою, і наявність його як центральної фігури в некрополі в серці нашої країни - крайня безглуздість", - заявив Мединський, слова якого цитує сайт "Єдиної Росії".

На його думку, питання винесення тіла Леніна з мавзолею необхідно піднімати постійно.

"Це якась безглузда, язичницько-некрофільська місія у нас на Червоній площі. Ніякого тіла Леніна там немає, фахівці знають, що збереглося близько 10% від тіла, все інше звідти вже давно випотрошено та замінено. Але головне не тіло - головне дух", - сказав Мединський.

Він зазначив, що багатьох ображають рок-концерти на Василівському узвозі, "але ми навіть не замислюємося про те, що в цьому подвійне блюзнірство - концерти проходять на території кладовища".

"Це вже якийсь сатанізм. І ходимо ми по кладовищу", - обурився депутат.

Мединський нагадав, що сам Ленін не збирався зводити собі жодних мавзолеїв, і його живі родичі - сестра і брат - були категорично проти і хотіли поховати його в Петербурзі поряд з матір'ю.

"Але комуністам було наплювати на бажання і самого вождя, і його родичів. Їм було необхідно створити культ, який підміняє релігію, і зробити з Леніна щось, що заміщає Христа. Щось не вийшло. З цим збоченням необхідно закінчувати", - заявив Мединський.

21 січня - день смерті Леніна, який помер в 1924 році.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.