Спецпроект

У партії Путіна хочуть винести Леніна з Мавзолею, бо це "збочення"

Тіло Володимира Леніна необхідно прибрати з мавзолею на Красній площі і захоронити, переконаний депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Володимир Мединський.

 "Ленін є дуже спірною політичною фігурою, і наявність його як центральної фігури в некрополі в серці нашої країни - крайня безглуздість", - заявив Мединський, слова якого цитує сайт "Єдиної Росії".

На його думку, питання винесення тіла Леніна з мавзолею необхідно піднімати постійно.

"Це якась безглузда, язичницько-некрофільська місія у нас на Червоній площі. Ніякого тіла Леніна там немає, фахівці знають, що збереглося близько 10% від тіла, все інше звідти вже давно випотрошено та замінено. Але головне не тіло - головне дух", - сказав Мединський.

Він зазначив, що багатьох ображають рок-концерти на Василівському узвозі, "але ми навіть не замислюємося про те, що в цьому подвійне блюзнірство - концерти проходять на території кладовища".

"Це вже якийсь сатанізм. І ходимо ми по кладовищу", - обурився депутат.

Мединський нагадав, що сам Ленін не збирався зводити собі жодних мавзолеїв, і його живі родичі - сестра і брат - були категорично проти і хотіли поховати його в Петербурзі поряд з матір'ю.

"Але комуністам було наплювати на бажання і самого вождя, і його родичів. Їм було необхідно створити культ, який підміняє релігію, і зробити з Леніна щось, що заміщає Христа. Щось не вийшло. З цим збоченням необхідно закінчувати", - заявив Мединський.

21 січня - день смерті Леніна, який помер в 1924 році.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.