Спецпроект

Не стало Михайлини Коцюбинської...

7 січня 2010 р. пішла у засвіти відомий літературознавець, критик, есеїст, активна учасниця шістдесятницького руху Михайлина Хомівна Коцюбинська.

Племінниця письменника Михайла Коцюбинського. Народилась 18 грудня 1931 р. у Києві. Після закінчення філологічного факультету КДУ працювала в Інституті літератури ім.Т Шевченка АН УРСР. Входила до Клубу творчої молоді.

1966 р. після спроб захистити заарештованих друзів - виключення з партії і вигнання з роботи. Понад рік - безробітна. Згодом вдалося влаштуватися редактором у видавництво "Вища школа", де пропрацювала 18 років.

1972 р., після другої хвилі арештів інакодумців, - піддавалася допитам і обшукам. КГБ намагався змусити її написати чи підписати публічне каяття. Погрожували відібрати дитину...

Під час перебудови повертається в літературу. 1990 р. вишла друком написана ще в кінці 60-х моноґрафія "Етюди про поетику Шевченка", а згодом - ще кілька книг - критики та спогади "Мої обрії" (у двох томах).

Очолювала редакційну групу, яка підготувала до друку і видала багатотомне наукове зібрання творів Василя Стуса.

Почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія".  

Про місце прощання і час похорону на Байковому кладовищі повідомимо пізніше.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть