Спецпроект

Російський історик: Спільний підручник не підриває суверенітет України

Формат майбутніх навчальних посібників з історії для вчителів України і Росії поки тільки обговорюється.

Про це заявив керівник Центру історії Росії, України і Білорусі Інституту загальної історії РАН Олександр Шубін в ході міжнародно-практичної конференції в Москві, повідомляє УНІАН.

"У якому форматі подаватимуться спірні питання історії, поки обговорюється. При цьому історики двох країн не припиняють обговорення і фактичної сторони історичних сюжетів, які будуть представлені у посібниках. І тут немає консолідованої російської точки зору, як і немає консолідованої української точки зору", - сказав Шубін.

Він припустив, що, можливо, українські авторитетні історики запропонують свою версію трактування деяких історичних фактів, а російські - свою.

Можливо, за словами Шубіна, доцільно перерахувати і альтернативні точки зору з вказівкою авторів, якщо буде написано синтетичний текст.

"Це з'ясується у процесі роботи, і зараз цього ніхто не знає. Робота триває зараз на рівні зустрічей істориків двох країн, підбору авторських колективів", - сказав він, додавши, що будуть залучені історики, які давно працюють над цією проблематикою.

Шубін наголосив, що створення навчальних посібників - "абсолютно правильна ідея", оскільки вчитель зможе самостійно розібратися у запропонованому матеріалі.

"Далі вчитель використовує цей матеріал так, як вважає за потрібне, залежно від своїх уявлень, своєї позиції, навчальних планів. Ніякого підриву українського суверенітету в цьому немає", - вважає він.

За словами Шубіна, у цих посібниках буде "багато цікавого з напрацювань українських і російських істориків".

Думки російського автора спільного підручника Алєксандра Чубар'яна з приводу спірних моментів історії читайте тут

Відповідаючи на запитання, як, наприклад, трактуватиметься діяльність Івана Мазепи або Степана Бандери, він сказав:

"Це великі історичні фігури. Потрібно розповісти, як діяли ці люди, якими мотивами вони та їх супротивники керувалися. Завдання посібника - дати матеріал для роздумів, а не виставити оцінки історичним особам".

Як відомо, міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що Україна і РФ до кінця 2010 року підготують спільний навчальний посібник для вчителів історії.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.