Спецпроект

Ющенко оскаржив оскарження свого указу про Героя Шухевича

Учора у Вищому адмiнсудi вкотре розглядали питання щодо присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу. Заради 20-хвилинного засiдання до Києва приїхали син, Юрiй Шухевич, та адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов.

Про це повідомляє "Україна молода".

Суд приймав технiчне, але, з правової точки зору, важливе рiшення.

Нагадаємо, свого часу оскаржити указ Ющенка щодо присвоєння Роману Шухевичу Героя України виявив бажання адвокат iз Донецька Володимир Оленцевич. Донецький адмiнсуд вiдмовив йому. Але змiнилася влада, i Донецький апеляцiйний суд задовольнив аналогiчний позов Анатолiя Соловйова, якого представляв Оленцевич.

Юрiй Шухевич подав касацiйну скаргу. "Але суд намагався сховати голову в пiсок, - каже Роман Орєхов, - i зупинив провадження, вiдмовившись розглядати справу". Учора суд вiдновив касацiйне провадження, i цей стан речей, каже Орєхов, тепер вiдповiдає вимогам українського адмiнiстративного судочинства.

Як автор указу та Президент України у 2005-2010 роках, долучився до справи також i Вiктор Ющенко - окремою касаційною скаргою.

Адвокат Роман Орєхов переконаний: тепер Вищий адмiнсуд не може пiти проти власного рiшення в iншiй, абсолютно аналогiчнiй, справi і має скасувати постанову Донецького апеляцiйного суду, якою задовольнили позов Соловйова.

"Слава Богу, ми в Києвi, а не в Донецьку", - сказав Орєхов.

16 лютого Вищий адмiнсуд розглядатиме аналогiчний позов Оленцевича вже як перша iнстанцiя.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.