Спецпроект

Возницький і Скорик виступили на захист казарми УСС в Коломиї

Інтелігенція вимагає не допустити знесення історичної пам'ятки в Коломиї - казармених приміщень легіону Українських Січових Стрільців.

Під відповідним зверненням вже підписалося більше 100 відомих осіб, серед яких Герої України, західноукраїнські митці, народні та заслужені артисти України, науковці, письменники, діячі культури та мистецтв, громадські діячі, мешканці Коломиї та Львова.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори звернення.

Як зазначено в зверненні, мова йде про споруду по вулиці А. Чайковського в Коломиї (Івано-Франківська обл.), яка була зведена за проектом німецьких зодчих в мілітарному архітектурному стилі, з елементами європейського "палаццо", ідею якого запропонував архикнязь із династії Габсбургів

"Нині вона під реальною загрозою знесення - замість належного пошанування тих, хто вірою і правдою служив у цих стінах. І тому небайдужі громадяни міста висловлюють своє обурення й незгоду з приводу незаконної руйнації архітектурної пам'ятки давньої Коломиї", - заявляють автори заяви.

Казарми Січових стрільців 100 років тому (угорі) і тепер

"У цих касарнях містився цісарсько-королівський 66-й батальйон "Коломия" піхотного полку краєвої оборони, згодом 3-ій батальйон 36-го піхотного полку, утвореного ще в 1889-1901 рр",  - йдеться в заяві.

"За часів ЗУНР на основі коломийського підрозділу було утворено 36-й полк ім. Гетьмана Івана Мазепи, вояки якого уславилися в боях з польськими загарбниками і більшовиками в 1918-20 роках", - наголошують автори звернення.

Про те, хто причетний до знесення історичної споруди, читайте в розділі "Колонки"

За їхніми словами, з казармою, які загрожує знесення, пов'язані біографії полковника легіону Українських Січових стрільців Вільгельма-Франца Льотрінгена Габсбурга - онука австрійського імператора Франца Йосифа I-го та сотника УГА Гриця Голинського - коменданта Гуцульського куреня в 1919 р. Також звідси 15 грудня 1918-го січовики йшли на допомогу Львову.

 Солдати 3-го батальйону 36-го піхотного полку Австро-Угорської імперії біля казарм

Під зверненням, зокрема, підписалися:

Возницький Борис - Герой України, академік Української академії мистецтв

Іваничук Роман - Герой України, письменник

Скорик Мирослав - Герой України, народний артист України, лауреат національної  премії ім. Т.Шевченка, композитор 

Бенюк Петро - народний артист України

Ілова Степан - народний артист України

Карась Анатолій - доктор філософських наук, професор

Коваль Василь - кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник, завідувач ПНДЛМЕ Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка

Козаренко Олександр - композитор, професор, секретар Спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України

Ланюк Юрій - композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім.. Т.Г. Шевченка, професор

Максимчук Святослав - народний артист України

Мука Ярослав - народний артист України

Салюк Андрій - віце-президент Українського національного комітету ICOMOS (International Council on Monuments and Sights)

Старух Петро - народний художник України, скульптор, член спілки художників України

Стригун Федір - народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка

Ясіновський Юрій - професор, доктор мистецтвознавства

Сивохіп Володимир - диригент, заслужений діяч мистецтв, генеральний директор Львівської філармонії 

Мельничук Юрій - заступник директора ЛССМШІ ім. С.Крушельницької

Горечий Стефан - голова Галицької "Просвіти" м.Львова

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін