Спецпроект

На Дніпропетровщині хочуть створити козацький музей - як на Хортиці

Громадські організації ГРАД та Інститут Суспільних Досліджень (ІСД) ініціюють створення музейно-туристичного історико-археологічного комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" на зразок комплексу "Запорізька Січ" на острові Хортиця.

Відповідне звернення разом із проектом обласної програми направлене губернатору Дніпропетровщини Олександру Вілкулу.

У проекті програми запропоновано створити на території пам'ятки національного значення "Новобогородицька фортеця" чотири музеї з номінальним підпорядкуванням Дніпропетровському історичному музею ім. Яворницького.

Окремим пунктом - питання про відтворення і розміщення на території пам'ятки будинку Мазепи, воєводського будинку, ратуші, кузні та етнографічного комплексу.

Окрема увага - проведенню археологічних досліджень, які дозволять продовжити вивченння унікального історичного об'єкта, а також поповнити музейні експозиції цінними знахідками.

Громадські організації просять обласну владу сприяти створенню комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" і ухвалити відповідну програму. Проектом передбачено, що окрім бюджетних коштів на реалізацію програми ГРАД та ІСД залучатимуть спонсорські кошти.

ДОВІДКА: Стара Самарь є пам'яткою козацької доби (XV - XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району м. Дніпропетровська.

З нею пов'язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.

У 2001 році постановою Кабміну цей об'єкт під назвою "Новобогородицька фортеця" визначено пам'яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. Але через брак фінансування роботи велися повільними темпами.

В той же час активізуються спроби привласнення землі та ведення господарської діяльності на території пам'ятки. До цього часу вона не включена до жодної міської чи обласної програми.

ІСД з 2007 року опікується пам'яткою "Новобогородицька фортеця" та ініціював надання території пам'ятки статусу історико-археологічного заповідника, щоби зберегти її від негативного впливу людської діяльності.

ІСД фінансує діяльність Науково-дослідної лабораторії археології Придніпров'я. На 1686 квадратних метрах дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. ГРАД та ІСД спільно з козацькими організаціями проводять мистецькі та фольклорно-етнографічні фестивалі на Старій Самарі, щоби підвищити інтерес громадськості до цього унікального об'єкта.

Гітлер, Сталін і Україна: безжальні стратегії

Шокований наступом нацистів, Сталін був готовий запропонувати Гітлеру мир: Вячеслав Молотов під час зустрічі з болгарським послом звернувся до нього з проханням передати в Берлін пропозицію припинити бойові дії. Натомість Сталін був готовий віддати нацистам Україну і Білорусь.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".